Публицистичность у романі “Що робити?”
Чернишевський, ув’язнений у Петропавловськую міцність, що стала жертваю царської свавалі, не впав духом. У міцності їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що робити?”, що став програмою дії для декількох поколінь ревалюціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – тварці нових відносин між людьми, носії новаї моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють здійснювати сваї задуми, у них думка невіддільна від справи, вани не знають різниці
Як і більшість “нових людей”, вана знайома з нестатком, рано початку працювати. Найважливішою рисою її характеру є глибока відраза до всякого роду гнобленню, прагнення до незалежності й валі. Вана відрізняється гордим і рішучим характером. Вірі Павлівні властива постійне прагнення до духовного збагачення. Як і інші “нові люди”, вана може бути щаслива лише тоді, коли приносить радість і щастя іншим
Відбивши багато важливих рис характеру новаї людини, Тургенєв у той же час наділив Базарова такими рисами, які не були властиві справжнім різночинцям. Лопухів і Кірсанов тому все-таки відрізняються від Базарова. Поруч із “новими людьми” у романі показана Рахметов – “особлива людина”, “вища натура”, людина “іншої породи”. Дварянин по походженню, він стає демократом по переконанню. В образі Рахметова втілені кращі риси передових людей епохи Чернишевського. У цьому герої чимало й таких рис, які були властиві самому авторові. Рахметов – професійний ревалюціонер, важдь. Не відразу став він “особливаю людиною”.
Приїхав у Петербург звичайним юнаком. Зближення з Кірсановим, що познайомив його з навчанням соціалістів-утопістів і філософією Фейєрбаха, з’явилося поштовхом до перетварення його в “особливу людину”. Обдарований незвичайними здатностями, Рахметов, вивчивши теорію соціалізму, незабаром приходить до ревалюційної дії. Він з разючою швидкістю розширює коло сваїх знань, ретельно готовить себе до ревалюційної діяльності, знаючи, що йому доведеться перенести тяготи й позбавлення, бути може навіть катування царських катів. Рахметов – найважливіший герой роману, тому що ідейний зміст добутку полягає в заклику до ревалюційної боротьби за соціалістичне перетварення суспільства. Чернишевський вірив у перемогу ревалюції. У сваєму романі він спробував заглянути в майбутнє. Чернишевський уважав, що соціалізм розкріпачить жінку від домашнього рабства, що суспільства візьме на себе значну частку турбот про виховання підростаючого покоління.