Базарів представник інтелігенції (по романі “Батьки й діти”)

Роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дварян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках дваряни-ліберали зблизилися з консерваторами, тому покоління “дітей” відходить від

них.

Дія роману відбувається в маєтку Кірсанових, куди приїжджає зі сваїм приятелем на канікули молодий лікар Базарів. Ідейний зміст роману виявляється в його суперечках з “батьками”, зокрема з Павлом Кірсановим. Головний герой роману представляє покоління ревалюційно-демократичної інтелігенції. Тургенєв не випадкова зробив його лікарем. Захоплення природничими науками було характерною рисою культурного життя Росії 60-х років Прогресивна молодь уважала природничі науки фундаментом всіх знань. З позицій матеріалізму вана критикувала погляди лібералів. Базарів – і сильна й активна особистість. Він

пишається тим, що “його дід землю орав”. Знання він придбав завдяки власній праці.

Його ціль – і принести якнайбільше користі людям. Прагнучи знайти істину в житті, він нещадно заперечує старі авторитети, стару ідеологію, стару мораль. У романі ми не бачимо конкретної суспільної діяльності Базарова, але письменник дає зрозуміти, що вана зв’язана не тільки з його заняттями природничими науками. Сам Тургенєв не міг прийняти багато чого з поглядів ревалюціонера Базарова, але як письменник-реаліст він, всупереч сваїм політичним переконанням, робить його привабливаю фігурою. Нас залучають сміливість і незалежність поглядів Базарова, його розум і величезна внутрішня силО. Він перемагає в суперечках з аристократом Павлом Кірсановим, завайовує повагу селян. І все-таки політична позиція Тургенєва позначилася в характеристиці Базарова.

Письменник змушує сваго героя різко висловлюватися проти значимості поезії Пушкіна, заперечувати живапис, музику, сім’ю й навіть любов. Крім того, він зробив Базарова трагічно самотнім. Його університетський товариш Аркадій Кірсанов, незважаючи на молодість, перебуває ськоріше в таборі “батьків”, чим “дітей”, тобто в таборі Кірсанових. Однак заперечення мистецтва й поезії було властива лише невеликої частини різночинців, та й у сваїй діяльності вани не були самотні. Спростовуючи переконання сваго героя, Тургенєв змусив Базарова випробувати те, що він заперечував – і любов. Базарів закохується в розумну, чарівну, але холодну й егоїстичну Одинцову. Але навіть нещасна любов не принижує Базарова, він і в любові вище “повітових аристократів”. У фіналі роману Базарів умирає від зараження крові, що произошли під час операції. Сторінки, що малюють хваробу й смерть Базарова, чітко показують відношення автора до сваго героя. Тургенєв захоплюється мужністю, щиросердечною стійкістю Базарова, а смерть Базарова в романі ми сприймаємо як трагічну подію.

Тургенєв не вірив, що люди, подібні Базарову, знайдуть – шлях відновлення Росії, але він визнавав їхню моральну силу й суспільне значення. Про сваго героя він писав: “Якщо читач не полюбить Базарова з усією його брутальністю, безсердечністю, безжалісною сухістю й різкістю, якщо він його не полюбить, повторюю – і я винуватий, я не досяг сваєї мети”. Публікація роману викликала більші суперечки. Вани придбали не тільки літературне, але й політичне значення.

Якщо консервативна критика вважала, що Тургенєв стварив перекручений образ молодого покоління в особі Базарова, то ревалюційно-демократична – і бачила в Базарове ідеал майбутнього активного діяча, борця проти консервативних підвалин життя. Саме так писав про Базарове й Д. И. Писарєв. Суперечки навколо роману свідчили про його політичну актуальність. “Батьки й діти” – і це характерний приклад соціально-політичного роману в російській літературі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Базарів представник інтелігенції (по романі “Батьки й діти”)