Авторський твір: Система образів у романі “Що робити”

Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”.

Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий. Щастя для одного неможливо, якщо воно побудовано на нещастя іншого. Так виникає поняття про розумний егоїзм, про розрахунок вигід: треба зробити

так, щоб щасливі й вільні були всі люди. Свою особисту вигоду герої роману бачать у боротьбі за щастя всього народу. Цими ж шляхетними принципами вони керуються й тоді, коли прагнуть по-новому осмислити ту складну ситуацію, що виникла в їхньому особистому житті. По Чернишевському, відношення людей у любові, у сім’ї є перевірка, випробування їхньої суспільної зрілості, стійкості, принциповості, готовності боротися за права людини вже в більше широкій сфері. І цілком закономірно, що тема любові у романі прямо приводить до четвертого сну Віри Павлівни, де мова йде про майбутнє торжество комунізму. Для Чернишевського
комунізм – це не просто палац із чавуну й скла, алюмінієві меблі, машини, які майже всі роблять за людину. Це й новий характер людських взаємин, і зокрема, новий характер любові

Образи “нових людей” у Чернишевського дані в розвитку. Найбільше чітко ця структурна своєрідність добутку проявляється через образ Рахметова, якого автор називає особливою людиною. Це професійний революціонер, що свідомо віддав своє життя служінню великій справі звільнення народу від вікового гноблення

Розходження між особливою людиною й звичайними “новими людьми” у романі є не абсолютним, а відносним. Герої добутку можуть піднятися на сходинку вище – і руху цьому немає кінця. У цьому суть сюжетного розвитку: жизиъ не коштує на місці, вона розвивається, разом з нею ростуть і улюблені герої автора. Розрив зі старим миром був колись для них принципово важливим і необхідним. Тепер сама дійсність ставить перед ними нові завдання. Сюжет сімейно-побутової закономірно переростає в суспільно-політичний. Тому Чернишевський не закінчує роман картиною безтурботного щастя героїв. З’являється новий персонаж – дама в жалобі з її трагічною долею. Таким чином, у сюжеті, у системі образів була передана автором концепція закономірностей історичного розвитку російського життя того років. Герої йдуть у революцію, хоча це передвіщає не тільки радість, але й сум, можливо, навіть жалоба, не тільки перемогу, але й тимчасові поразки

“Що робити?” – роман-проповідь, звернений до маси читачів. Ще в статті “Російська людина на зесле” Чернишевський прямо вимагав: “Що мені тепер робити,- нехай скаже кожний з вас”. Що робити? – це те саме життєве питання, що став заголовком роману. Коли? Тепер, негайно, зараз же. І вирішити це питання повинен кожний, розуміючи свою особисту відповідальність за все, що відбувається навколо. У цих словах, які Чернишевський написав ще в 1857 р., укладене зерно його роману.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Авторський твір: Система образів у романі “Що робити”