Переказ романа “Операція “Хамелеон”
Книга Євгенія Коршунова “Операція ” Хамелеон ” по сваєму жанрі детектив. Притім детектив, дія якого відбувається в привабливій Африці, Навряд чи найдеться людина, що не мріяв хоч раз у житті потрапити в її савани, побродити в Кіліманджаро й вадоспаду Вікторія, почути при місячному світлі звуки тамтамів і побачити ритуальні танці місцевих племен. Для того, хто потрапить в Африку ненадовго, ці враження, напевно, і будуть головними. Але для журналіста, що живе й працює тут кілька років, екзотика швидко відходить на далекий план. На зміну
Саме таке розуміння життя є в книзі “Операція “Хамелеон”. Дія повести Е. Коршунова відбувається у вигаданій країні Гвиания, десь у Західній Африці. У центрі оповідання молодий радянський африканіст Петро Миколаїв, що приїжджає у Гвианию в наукове відрядження. Його тварчим планам не призначено збутися, оськільки іноземні розвідки вирішують зробити його жертваю сваєї змови – операції “Хамелеон”, щоб ськомпрометувати прогресивний профспілковий
Професор Нортон, наприклад, у жарт сЪебе, що називає, “старим колонізатором”, що віддав все життя вивченню Африки, шляхетне дослідник, що не побажав сприяти офіцерам сваєї розвідки й виступив з викриттям її діяльності. Або, що метається в пошуках щиросердечного спокою й щастя Елеонора, що виховує осиротілих африканських дітей. Це й добропорядний, наивнейший Смит, що навіть не догадується, які щеплення він робить.
З’ясувавши, що його “безневинні” досвіди над місцевими людьми не що інше, як випробування бактеріологічної зброї, Смит кінчає життя самогубствам. Цікава й правдива показує автор африканців, у тому числі й Гоке – ультраліваго ревалюціонера на словах, а на ділі продажну маріонетку. Він і є той самий “хамелеон”, за допомогою якого повинна була відбутися провакація. Як не дивно, але поруч із цими реальними характерами герой повести Петро Миколаїв виглядає хоч і приваблива, але трохи наївно: вуж дуже часто не догадується він про те, що відбувається навколо. Правда, це дозваляє авторові показати Миколаєва в різних несподіваних ситуаціях. Авторові так зручніше, але читачеві іноді кривдно за сваго співвітчизникО. Хотілися б і діалоги бачити більше насиченими, з більшим художнім навантаженням.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)