Переказ романа Хеллера “Виправлення-22”

Цей роман уперше побачив світло в 1961 році. Дія його відбувається під час другої світоваї війни на острові, що лежить біля Італії, на якому базується американський авіаційний бомбардувальний полк. Переказати цей добуток майже неможлива: ніяких більш-менш активних дій у ньому не описується, і порушена хронологічна послідовність подій. Та й не потрібно переказувати. Головне завдання автора, наськільки я неї зрозумів, – показати комізм життя, чого б страшного в ній не відбулося, і дурість людей, И хоча цей добуток фантастика, взаємини між людьми,

їх до смішного дурне повадження мало чим розходяться з реальністю.

Чим мене вразила ця книга? Сваїм ськладом, сваєю композицією: автор пише так заплутано, що роман майже неможлива читати. (Я стільки разів боровся зі спокусою поставити його на полицю. Але не жалую, що не поставив.) И ще: автор протягом усього роману кілька разів вертається до однієї події й щораз розповідає про нього як би вперше. Це надає роману особливий відтінок. Ця книга мене вразила дурнуватим повадженням героїв, такими ж їхніми діалогами, схожими на ті, що мають місце в нашій дійсності. Не один раз я бачив подібну сцену: –

Як тільки я піду, ти порвеш

мою адресу на дрібні шматочки й викинеш у стічну канаву. – Нізащо! – відповів він і, як тільки вана зникла за рогом, порвав адресу на дрібні шматочки й викинув у стічну канаву. Або чув щось подібне: “Кожний сам повинен вибирати Бога, у який йому не вірити”. І подібних прикладів із цієї книги можна привести ще багато. Сміятися можна так само багато й над многим. Кожний герой цього добутку унікальний і в той же час дурний. Жоден, напевно, читач не зрозуміє всього, що написано в романі. Один з героїв, наприклад, якось умудряється купувати курячі яйця по сімох, а продавати по п’яти центів за штуку, при цьому роблячи собі прибуток. Ця книга не з тих, що швидко забуваються. Я її валею-невалею згадую майже щодня, тому що дуже часте повадження людей нагадує повадження її героїв, хоча повадження останніх не можна сприймати без посмішки. Є книги, читаючи які людина відпочиває, розслаблюється. Таких добутків більшість (фантастик, любовні романи й т. д.).

Але існують і такі, які жадають від читача “напруги розуму” (“Війна й мир” Толстого, “Злочин і покарання” Достоєвського). “Виправлення-22” (зараз її частіше можна зустріти за назваю “Виверт-22”) ськладно віднести до якого-небудь типу літератури із двах названих вище. За змістом її можна віднести до першого типу, по композиції – до другого. Чим ближче читач “підходить” до кінця цього роману, тим рідше в нього з’являється посмішка й тем швидше він перегортає сторінки: хронологічна послідовність поступова відновлюється, а гумору стає менше, хоча до кінця він так і не висохне. Гумор стає іншим, “чорним”. Роман “Виправлення-22” Джозефа Хеллера визнаний світовим шедевром літератури. И я с цим згодний.






Твір на тему істинні та фальшиві цінності в житті людини.
Переказ романа Хеллера “Виправлення-22”