У телефільмі “Гімназисти” йдеться про Київський Некрополь – кладовище “Ас-кольдова могила”, знищене у 30-ті роки. Б. Степанишин вважає, що цей заповідник треба відновити. Інакше нас довічно буде палити сором. Чи реальна його пропозиція? Автор доводить, що так. Він розказує про перебування із сином Віталієм у старій фортеці Узбекистану – Хіві. Б. Степанишин був зачудований тим, що патріоти Узбекистану повністю відбудували дощенту зруйноване місто, а ми не можемо відродити значно менший ансамбль.
Хтось скаже, що за теперішньої
Автор вважає, що відновлення Аскольдової могили – це справа нашої національної честі. Інакше ми втратимо право на елементарну пошану.
Я
Я розумію біль і прагнення справжнього патріота. Адже це справа совісті кожного українця, якщо він – громадянин, а не бюрократ і міщанин. Поняття національної пам’яті починається з поняття рідного дому, батьківської хати, материнського тепла. Аскольдова могила – це одне з головних джерел, що оживляють патріотичні почуття, рецептор нашої духовності. Це національний меморіальний комплекс, в якому покоїться прах звитяжців різних поколінь. Насамперед, січових стрільців. Хіба ми маємо право забути тих гімназистів, що полягли в нерівному бою під Крутами?
На Аскольдовій могилі – Український цвіт… По кривавій по дорозі Нам іти у світ… П. Тичина.
Наша національна традиція вимагає переосмислення, усвідомлення значення цієї святині. Народ, який забуває, зрікається свого минулого. Давайте відгукнемося усі на заклик автора і підтримаємо добрий почин – візьмемося за відродження історичної і культурної пам’ятки. Без цієї святині, я вважаю, ми не збережемо, не збудуємо своєї держави, не постанемо в світі як незалежний народ і велика нація.
Маленька людина у сучасному світі.
Переказ телефільма “Гімназисти”