Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”

Перебіг подій в оповіданні “Хамелеон” (серед літа, у спеку базаром крокує поліцейський наглядач Очумєлов у супроводі городового; побачивши натовп, він прямує до нього, щоб з’ясувати, чому це зібрався народ; почувши, що Хрюкіна покусав собака, Очумєлов намагається з’ясувати, чий це собака).

Майстерність Чехова-гумориста:

1. Чехов – майстер деталі (городовий при виконанні обов’язків крокує з решетом конфіскованого агрусу – зрозуміло, куди він його несе; накрохмалена сорочка у Хрюкіна і його задертий догори палець; маленький,

заляканий собака, який сумнівно щоб покусав людину, не маючи на це приводу; шинель Очумєлова, яку кілька разів то знімають, то одягають; усі ці деталі, з одного боку, викликають сміх, з другого – є узагальнюючими).

2 Висвітлення характерів через поведінку та мову (Очумєлов кілька разів змінює своє рішення щодо собаки, залежно від того, хто його хазяїн, змінюється навіть зовнішньо; грубо поводиться з Хрюкіним та іншими присутніми; обзиває присутніх образливими словами, а до собаки звертається залежно від посади умовного її господаря; натовп теж змінює своє ставлення до головних учасників подій).

3. Прізвища, що розповідають

про їхнього носія (Очумєлов – від “чума, очуметь”; Хрюкін – від “хрюкать”).

4. Багатозначна назва оповідання.

Узагальнюючий характер образів і створеної ситуації (ситуація смішна, персонажі – нікчемні, але усі – “хамелеони”; оповідання викриває існуючі в суспільстві підлабузництво, двоєдушність, грубість, невігластво).






Чого навчає маленький принц.
Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”