Центральний персонаж роману Дж. Джойса “Улісс”
Бик Малліган центральний персонаж роману Дж. Джойса “Улісс” (1921). Б. М. – Це антагоніст Стівена Дедала. Вони разом живуть у вежі Мартел-ло. Б. М. розігрує з себе кращого друга Дедала, його заступника, але при цьому відчуває до нього заздрість. Між ними існує інтелектуальне суперництво, в якому Б. М. прагне виграти, використовуючи прийом “зниження” супротивника через блазнювання і іронію. Неможливість спільного існування Б. М. і Дедала Джойс зображує через символіку роману. Б. М. називає вежу Мартелло “омфаліт”, тобто пупом землі.
Бик Малліган Це блазень, паяц. На початку роману він розігрує пародію на католицьку месу, найважливіший її момент – таїнство прес-ня причетного хліба і вина. При цьому як священного посудини, в якому відбувається пресуществленіє, використовується бритвена чашка. У “Улісс” Б. М. є носієм карнавальної стихії: помилковою, порожній, ворожою, з точки зору Дедала-Джойса. Ігрове світовідчуття героя реалізується через зубоскальство, усмішку, богохульство, цинізм. Антагонізм Б. М. і Дедала символізує конфлікт двох способів неприйняття дійсності.
Як і багато інших персонажів “Улісса”, Бик Малліган має свого прототипу в “Одіссеї” Гомера. Йому відповідає Антіной – самий агресивний і зухвалий із женихів Пенелопи, головний кривдник Телемаку.
Схожі твори:
- Художня організація роману “Улісс” Джеймса Джойса І. “Улісс” – філософський епос епохи модернізму. (“Улісс” належить до жанру філософського роману, точніше, це роман-травестія, який пропонує узагальнену концепцію кінця героїчних ідеалів у житті та героїчного пафосу в мистецтві. Він створює епічно повну й історично вірогідну картину світу, що розпадався, та зробив він це через зображення численної кількості індивідуальних станів та асоціацій, мистецьких ремінісценцій […]...
- “Улісс” Джойса – найгіркіше затвердження гидоти міщанської моралі Коли Джойс приступив до роботи над “Уліссом”, його світогляд вже остаточно склалося. Виявилися в ньому ті протиріччя, які лише намічалися в молоді роки. Це були протиріччя щодо Джойса до Ірландії і британському пануванню; протиріччя атеїста, який не міг звільнитися від впливу католицького світосприйняття людини, ненавидів буржуазну культуру, але прийшов до заперечення людської культури як такої. […]...
- Ієшуа Га-Ноцрі центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Образ Ісуса Христа виникає на перших сторінках роману в розмові двох співрозмовників на Патріарших ставках, один з яких, молодий поет Іван Бездомний, склав антирелігійну поему, але з поставленим завданням не впорався. Ісус у нього вийшло цілком живий, а треба було довести, що його не існувало зовсім, “що всі розповіді про нього прості вигадки, звичайнісінький міф”. […]...
- Степан Трохимович – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча і не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховинського з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. І. Герцена Тимофій Миколайович Грановський (1813-1855). Джерелом відомостей про історика, якого письменник не знав особисто, послужила рецензія М. М. Страхова на книгу О. В. Станкевича “Т. М. Грановський” (1869), опублікована в “Зорі”. 26 лютого (10 березня) 1869 року […]...
- Потік свідомості та аналіз психології у творчості Джеймса Джойса Ірландський письменник-модерніст Джеймс Джойс – один із най-складніших авторів європейської літератури. Всмоктавши колосальний досвід Європи, він у своїх творах поєднує величезне інформаційне навантаження із зовні хаотичним станом людської душі. Він пише з помилками і майже не вживаючи пунктуацію. Сюжет у традиційному розумінні у нього відсутній. Стиль Джойса дістав назву “потоку свідомості”. Це прийом, при якому […]...
- Загадка Джеймса Джойса У 2002 році виповнилося 120 років із дня народження корифея ірландської літератури XX століття, одного із засновників європейського модерністського роману Джеймса Джойса, а також 80 років від часу появи “великої книги” (за свідченням Хемінгуея) – роману “Улісс” (1922). Тоді один з ірландських міністрів, бажаючи прославити свою країну, запропонував порушити питання про висунення роману Джойса на […]...
- Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви крутої кручі. Лурлей (Lurlei) на Рейні поблизу Бахараха. Ця назва, буквально означало “сланцева скеля”, пізніше було двічі переосмислено: спочатку як “сторожовий скеля”, а потім як “скеля підступності”. Лурлея згадується в […]...
- «Потік свідомості» та аналіз психології людини в творчості Джойса Оповідання Джеймса Джойса написані в реалістичній манері, пройняті скепсисом, гіркою та сумною іронією. Вони засвідчили блискучу майстерність Джойса-стиліста, багатство відтінків його мови. В них Джойс відтворює обтяжливу і нудну атмосферу обивательського існування. Письменник міг і далі «працювати» в реалізмі, та свідомо обрав шлях модернізму і… вдруге став класиком! До таких творів Джойса належать психологічне есе […]...
- Гомункулус – центральний персонаж другої частини трагедії Й. В. Гете “Фауст” Винахід Г., людиноподібної істоти, вирощеного в колбі шляхом хімічних реакцій, – коронна ідея середньовічної алхімії, що володіла умами протягом кількох століть. Данина цієї ідеї заплатили чи не всі представники “магічного природознавства”, в їх числі – Парацельс, з працями якого Гете був добре знайомий. У трагедії творцем Г. виявляється учень Фауста, Вагнер, який опанував науку “кристалізувати, […]...
- Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її зв’язку з незначним і нечесним […]...
- “Потік свідомості” Та аналіз психології людини в творчості Джеймса Джойса Оповідання Джеймса Джойса написані в реалістичній манері, пройняті скепсисом, гіркою та сумною іронією. Вони засвідчили блискучу майстерність ДЖойca-стиліста, багатство відтінків його мови. У них Джойс відтворює обтяжливу і нудну атмосферу обивательського існування. Письменник міг і далі “працювати” в реалізмі, та свідомо обрав шлях модернізму і… вдруге став класиком! До таких творів Джойса належать психологічне есе […]...
- Життя та творча доля Джейнса Джойса Дитячі роки майбутнього письменника. Народився 2 лютого 1882 р. в м. Дубліні у багатодітній сім’ї податкового інспектора. Життя родини Джойсів було сповнене нестатків. Від матері син перейняв католицький устрій думок, від батька – зацікавленість проблемами політичного життя Ірландії. Освіта. Незважаючи на скрутне матеріальне становище родини, здобував освіту спочатку у єзуїтському пансіоні, школі Християнських братів, престижному […]...
- Життя та творча доля Джеймса Джойса І. Дитячі роки майбутнього письменника. (Народився 2 лютого 1882 р. в м. Дубліні у багатодітній сім’ї податкового інспектора. Життя родини Джойсів було сповнене нестатків. Від матері син перейняв католицький устрій думок, від батька – зацікавленість проблемами політичного життя Ірландії.) ІІ. Освіта. (Незважаючи на скрутне матеріальне становище родини, здобував освіту спочатку у єзуїтському пансіоні, школі Християнських […]...
- Відповіді до теми: “Джеймс Джойс як один із “батьків модернізму'” 1. Яка основна ознака модернізму? До основних ознак модернізму належать, по-перше, граничне неприйняття західної цивілізації, її впливу на моральний стан людини: людина, не сприймаючи такого світу, дійшла межі, а відчай призводить до саморуйнування. По-друге, нереалістичні методи відображення дійсності через суб’єктивне сприйняття. 2. До якої літературної традиції належить творчість Дж. Джойса? Усе, що написав Джеймс Джойс, […]...
- Людина неабиякого обдарування Джеймс Джойс Ідейна та формальний зв’язок між творчістю Джойса і тими літературними течіями, які виросли на основі тотального заперечення, зовсім очевидна. Разом з тим важко знайти більш суперечливу фігуру, ніж постать натхненника і вчителі європейських модерністів 20-х років. Людина неабиякого обдарування, великий художник, він віддав життя служінню мистецтву, але створив твори, які об’єктивно виявилися запереченням мистецтвам Джеймс […]...
- Герой романа Дж. Джойса “Портрет художника в юности” Автор наделяет своего героя автобиографическими чертами и, используя материал собственной жизни, описывает годы его учения в иезуитских колледжах Клонгоуз Вуд и Бельведер, а также в Дублинском католическом университете. При всей автобиографичности героя, его образ соткан из символов, мифологических и литературных. Символичен уже выбор имени героя. В нем скрестилось имя первомученика Стефана, убитого язычниками, и греческое […]...
- Противоречия исторических взглядах в творчестве Джойса и Томаса Манна Представлению Джойса о бессмысленности истории противостоит манновская концепция ее глубокого смысла, раскрывающегося по мере развития культуры. Эта концепция художественно реализована с помощью образов библейской мифологии. Т. Манн стремится показать, прибегая к тем же образам, и диалектику исторического развития сознания, соответствующего процессу выделения личности из архаического коллектива. Сам процесс богоискательства, обожествления человека и очеловечивания бога эквивалентен, […]...
- Композиция романа Джеймса Джойса “Улисс” Магистральная для “Улисса” тема “отцовства” развивается за счет варьирования, с одной стороны, таких мотивов, как внимание Блума к многодетным семьям Дедалусов и Пьюрфой, сочувствие сироте Дигнему, неожиданное проявление им отцовских чувств к ребенку миссис Пьюрфой и к Стивену Дедалусу, как видение его мертвого сына Руди и видение его собственного отца, с другой стороны, таких, как […]...
- Герои романа Джеймса Джойса “Улисс” Иллюзорная и искусственная “реконструкция” семьи за счет возникших на мгновение отношений “приемного отца” и “приемного сына” между Блумом и Стивеном, так же как, в сущности, и “примирение” Блума с женой, прежде всего иронически подчеркивает их общую неукорененность в социуме и неизбывный хаос самой жизни. Негативному социальному опыту в гуще городской суеты героев “Улисса” противостоит позитивный […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Значение символов в романе Джойса “Улисс” Многочисленные символические мотивы в “Улиссе” являются модификациями традиционных символов мифологии первобытной (вода – символ плодородия и женского начала, луна – как другой символ женского начала, мать-земля и ее любовники и дети – в качестве ритуальной жертвы, восход солнца – как символ возрождения и затмение или облако – как гибельное начало, ритуальное святотатство в связи с […]...
- Изображение любовных взаимоотношений в эссе Дж. Джойса “Джаконо Джойс” “Разве можно понять что-нибудь в любви…”. Булат Окуджава. Джеймс Джойс был одним из основателей европейского модернизма. Его произведения отмечены смелым экспериментом с языком и стилем, средствами изображения внутреннего мира человека. Ярким примером воплощения модернистской поэтики писателя стало его психологическое эссе “Джако” Джойс. С чего начинается любовь? С трепещущего взгляда фиолетовых зрачков, что жалит жгучей иглой? […]...
- Зображення любовних взаємин в есе Дж. Джойса “Джаконо Джойс” Разве можно понять что-нибудь в любви… Булат Окуджава. Джеймс Джойс був одним із засновників європейського модернізму. Його твори позначені сміливим експериментом з мовою та стилем, засобами зображення внутрішнього світу людини. Яскравим прикладом втілення модерністської поетики письменника стало його психологічне есе “Джаком” Джойс”. З чого починається кохання? З тремтячого погляду фіолетових зіниць, що жалить пекучою голкою? […]...
- Автобіографічний характер психологічного есе Дж. Джойса “Джакомо Джойс” “Хто? Бліде обличчя в рамці важкого запашного хутра, її рухи сором’язливі та нервові. Вона носить пенсне. Так: коротка мова. Короткий смішок. Коротке кліпання повік” – так починається психологічне есе “Джакомо Джойс” ірландського англомовного письменника Джеймса Джойса. Реальною основою сюжету є пережита закоханість автора у свою ученицю Амалію Поппер. Митець-новатор відмовився від традиційної манери оповіді, віддаючи […]...
- Есе Дж. Джойса “Джакомо Джойс” – шедевр малої модерністської прози Кохання… Найсвітліше і найтаємничіше, найсолодше і найболючіше, сотні разів оспіване і щоразу інше людське почуття. Життя закоханого перебігає в незвичному вимірі. Поруч із дорогою людиною час стрімко збігає. А коли її немає поруч, то линуть, набігаючи один на одного, спогади: “Бліде обличчя в рамці важкого запашного хутра, її руки сором’язливі та нервові”; “високі підбори вистукують […]...
- Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка І. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) ІІ. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості […]...
- Троекуров центральный персонаж повести А. С. Пушкина “Дубровский” Троекуров – реально проживавший в Нижегородском уезде помещик, владевший огромными вотчинами. В характере персонажа также много черт двоюродного деда Пушкина – генерал-майора Петра Абрамовича Ганнибала, отличавшегося крутым нравом и необузданным темпераментом. В повести Пушкина фигура Троекуров очень важна. Не случайно повесть начинается с его характеристики: “В домашнем быту Кир ила Петрович выказывал все пороки человека […]...
- Основной отрицательный персонаж в романе “Тихий дон” Время изменило отношение ко многим историческим событиям, и литературные персонажи, участники гражданской войны в России, как бы с высоты нашего времени оцениваются уже не так прямолинейно. И тем не менее Григорий Мелехов, главный герой романа М: Шолохова Тихий Дон, для нас остается любимым отрицательным героем, потому что мы благодаря таланту писателя Шолохова полюбили его вопреки […]...
- Кохання Остапа і Соломії – центральний мотив у творі “Дорогою ціною” М. Коцюбинського Кохання – основа життя. Це почуття, яке дарує людині віру в себе, надію на щасливе майбутнє, сили для подолання будь-яких перешкод. Саме таким було почуття Остапа та Соломії. Та, як кажуть, хто не кохає, той і горя не знає. Із самого початку твору автор примушує нас співчувати головним героям, захоплюватися ними. Остап і Соломія щиро […]...
- Тема: Джеймс Джойс – видатний ірландський письменник-модерніст Хронологічна таблиця Дата Подія 2.02.1902 р. народження Джеймса Джойса в Дубліні в сім’ї середнього достатку 1902 р. поїздка поета в Париж на навчання 1904 р. назавжди покидання Батьківщини Джойсом 1907 р. перебування в Тріясті, Цюріху. Написання першої книги – невеликий збірник ліричних віршів 1914 р. вийшов невеликий збірник новел “Дублінці” 1916 р. написання роману “Портрет […]...
- Центральный персонаж рассказа И. А. Бунина “Сны Чанга” Действительность интерпретируется Чангом в соответствии с условно “собачьим” восприятием жизненной драмы капитана с его теорией “двух правд”, постоянно сменявших друг друга: “первая – та, что жизнь несказанно прекрасна, а другая, что жизнь мыслима лишь для сумасшедших”. Приверженность то одной, то другой “правде” знаменует взлеты и падения судьбы капитана. Время деформировалось в восприятии Ч., сны которого […]...
- Джеймс Джойс – видатний ірландський письменник-модерніст Хронологічна таблиця Дата Подія 2.02.1902 р. народження Джеймса Джойса в Дубліні в сім’ї середнього достатку 1902 р. поїздка поета в Париж на навчання 1904 р. назавжди покидання Батьківщини Джойсом 1907 р. перебування в Тріясті, Цюріху. Написання першої книги – невеликий збірник ліричних віршів 1914 р. вийшов невеликий збірник новел “Дублінці” 1916 р. написання роману “Портрет […]...
- Центральный персонаж драмы А. П. Чехова “Три сестры” Барон Тузенбах Обрусевший немец, родившийся в Петербурге, “холодном и праздном”, – самый счастливый человек в пьесе. Он остро чувствует “рубежность”, “переломность” настоящего времени и всем своим существом устремлен к надвигающейся “громаде”, “здоровой, сильной буре”, которая “сдует с нашего общества лень, равнодушие, предубеждение к труду, гнилую скуку”. В горячей убежденности Тузенбах В необходимости труда, последовательной, обязательной […]...
- Центральный персонаж романа Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” Порфирий Петрович пристав следственных дел при одной из полицейских частей Петербурга, ведущий дело об убийстве и ограблении старухи-процентщицы Алены Ивановны и ее сестры Лизаветы. Еще за два месяца до этих событий Порфирий Петрович обратил внимание на анонимную газетную статью “О преступлении”, в которой по идейным соображениям оправдывалось убийство человеком “высшего разряда” людей “низшего разряда”, и […]...
- Центральный персонаж комедии А. С. Грибоедова “Горе от ума” Если искать в характерах пьесы классицистические, а через них и античные прообразы, то Скалозуб соответствует “хвастливый воин”, популярная маска римских комедий, воплощенная в знаменитом “башне градо победителе” Пиргополинике, герое Плавта. Воин-забияка традиционно изображался не только хвастуном, но и персоной самовлюбленной. Скалозуб если изъять его из поэтического контекста, чем-то похож на своего далекого предка. Следует отметить, […]...
- Біллі Пілігрим герой роману американського письменника К. Воннегута Біллі Пілігримгерой роману американського письменника К. Воннегута “Бойня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей (Танець зі смертю за службовим обов’язком)” (1969). Походження образу Б. П. автобіографічна. Обставини життя Б. П. багато в чому відбивають моменти біографії самого Воннегута. Серед них найбільш важливими є заклик його як американського громадянина в діючу армію під час другої світової […]...
- Персонаж сказки Гофмана “Щелкунчик и Мышиный Король” Щелкунчик – забавная игрушка, которую подарил на Рождество маленькой девочке Мари ее крестный Дроссельмайер. Большая голова нелепо выглядела по сравнению с тонкими ножками, и плащ на Щ. был узкий и смешной, торчал, будто деревянный, а на голове красовалась шапочка рудокопа; Мари сразу полюбила эту игрушку, потому что у Щелкунчик оказались добрые глаза и ласковая улыбка. […]...
- Центральный персонаж драмы Островского “Гроза” Кабаниха принадлежит к тем властным и сильным натурам, которые осознают себя хранительницами “порядка”, исконных норм и правил жизни: Кукушкина (“Доходное место”), Уланбекова (“Воспитанница”), Мурзавецкая (“Волки и овцы”), Мавра Тарасовна (“Правда – хорошо, а счастье лучше”). Сама себе хозяйка (“богатая купчиха, вдо – 181 ва”), Марфа Игнатьевна Кабанова управляет домом, опираясь на старинный закон быта и […]...
- Кириллов центральный персонаж романа Ф. М. Достоевского “Бесы” По предположению Гроссмана, реальным прототипом Алексея Ниловича К. отчасти послужил петрашевец Тимковский (1814-1881), отставной офицер флота: “Личность Тимковского, видимо, отразилась через двадцать лет на образе инженера К. в “Бесах”: стремительный путь от религиозности к атеизму, готовность взорвать весь мир при серьезной практической работе в государстве, своеобразная революционность и самопожертвование при маниакальности господствующей идеи – все […]...
- “Портрет художника в юности” Джойса в кратком изложении Стивен Дедал вспоминает, как в детстве отец рассказывал ему сказку про мальчика Бу-бу и корову Му-му, как мама играла ему на рояле матросский танец, а он плясал. В школе в приготовительном классе Стивен – один из лучших учеников. Детей удивляет его странное имя, третьеклассник Уэллс часто дразнит его, а однажды даже сталкивает в очко уборной […]...