Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті «Перехресні стежки»
Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати.
Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав «заочно»: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто «акустичним». Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста.
Побував він у старости,
Розпочалася адвокатська робота, і Євгеній відчув на собі вплив «добродушних» управителів міста.
Пан староста, бачачи, що Рафалович захищає селян, спочатку м’яко натякав на недоречність цього, розповідав про майбутню блискучу кар’єру, яка чекає на адвоката за умови, що він позбавиться «мужичих» ідей. Не знайшовши розуміння з боку Рафаловича, староста вже кричав на увесь рот,
До ворожого Євгенію табору належить і збанкрутілий шляхтич повітовий маршалок Брикальський, який привласнив собі десять моргів селянської землі. Він намагався об’єднати панську і селянську позичкову каси, аби народними грішми врятувати себе від повного краху.
Граф Кшивотульський, хоч уже був кінець ХІХ століття, користувався ще майже середньовічними способами спілкування з селянами – він карав їх канчуками. А суд, якщо справа доходила до цього, покривав поміщика в усіх його злочинах, бо й сам, ще більшою мірою, ніж шляхтичі, був розкладений хабарництвом, неуцтвом, жорстокістю й тупістю його представників.
Яскравим прикладом цього є суддя Страхоцький – тупа, неосвічена, до того ж психічно хвора людина. Саме такі люди довели судові процеси до рівня сатиричного шаржу на судочинство. Чого можна було очікувати від суду, якщо там панували мертві шаблони, лінивство, кругова порука.
До негативних соціальних типів належать також пройдисвіти Шнадельський і Шварц. Заради наживи вони вбивають лихваря Вагмана, крадуть у нього гроші.
Вагман – найзагадковіша і найтаємніша натура. Він сам про себе каже: «шахрай, добродій добродіїв». І водночас пропонує допомогу Рафаловичу у справі захисту інтересів селян. Але і Вагман переслідує цілком практичні цілі, намагаючись економічно знищити своїх особистих ворогів – деяких поміщиків та крупних чиновників.
Саме проти всіх цих різноманітних «п’явок» народу веде Рафалович свою титанічну боротьбу за визволення найбезправнішого прошарку суспільства – селянства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі твори:
- Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті (“холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра”, селяни, що низько кланяються […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті «Перехресні стежки» Іноді буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це, як на мене, йдеться в повісті Івана Франка «Перехресні стежки». Ця повість є свідченням того, що Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, з однаковим інтересом вивчав проблеми різних соціальних і національних груп населення Галичини. Як […]...
- Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове […]...
- Твір на тему: “Розкриття і розуміння образу Рафаловича у повісті “Перехресні стежки” Іван Франко завжди вважав, що кожне суспільство має боротися і відстоювати свої права, в тому числі це повною мірою стосується і дотримання всіх трудових прав членів суспільства. В його творчості існує багато прикладів цього. Зокрема, у творі “Перехресні стежки”. Цікавіше всього розглядати образ того, хто виступив в авангарді всього народу і став лідером руху за […]...
- Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є […]...
- Змалювання в повісті «Перехресні стежки» тяжкого і беззахисного існування галицького селянства На своєму ювілеї 1898 року Іван Франко говорив: «Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов’язаним віддати працю свого життя людям». Промовистим свідченням правдивості цих слів є вся творчість письменника і, зокрема, його повість «Перехресні стежки». В уста героя – адвоката Євгенія Рафаловича – автор вклав своє уявлення про обов’язок інтелігенції перед народом, […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його, колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він (Євген) зустрів панночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди […]...
- Місце інтелігента в житті народу (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Вихований, вигодуваний хлібом, працею І потом свого народу, він повинен своєю працею, Своєю інтелігентністю відплатитися йому. І. Франко І. Я. Франко неодноразово у своїх творах звертався до проблеми суспільного обов’язку інтелігента перед своїм народом. Повертається до цієї проблеми письменник у своїй повісті “Перехресні стежки” й намагається розв’язати її на тлі громадського й особистого життя головного […]...
- Твір на тему: “Непоборна сила кохання” за повістю І. Франка “Перехресні стежки” Головною темою повісті “Перехресні стежки” видатного українського письменника, поета і драматурга І. Франка стала тема кохання головних героїв твору – молодого адвоката Євгенія Рафаловича та Регіни Твардовської. За сюжетом твору адвокат у справах приїздить в повітове місто на Галичині. Саме тут він знайомиться з чоловіком Регіни Стальським, дівчини, яка була юнацьким коханням Рафаловича. Розв’язкою цього, […]...
- Cатиричні зауваження за романом І. Франка “Перехресні стежки” Ах, який пан адвокат! Ох, який ідеал, який герой цей Євгеній Рафалович! Бо “селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жа-лями…” Такий собі позитивний герой, який страждає заради свого народу. Які прекрасні пориви душі! “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” Як багато хочеться зробити для простого люду, байдуже, що […]...
- Тематична спорідненість збірки «Зів’яле листя» та повісті «Перехресні стежки» Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою «відвертістю» стала для мене збірка Івана Франка «Зів’яле листя», яка побачила світ 1896 року. Коли читаєш ці […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка «Перехресні стежки» Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому «у однім кінці чхнеш, у другім чути». Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, «вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому». Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Твір за романом «Перехресні стежки» Показ розбіжності між світом та намірами особистості (за романом І. Франка «Перехресні стежки») Соціально-психологічний роман «Перехресні стежки» І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Проблема служіння народові в романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Любов і боротьба Євгенія (за повістю І. Франка “Перехресні стежки”) У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” Та повісті “Перехресні стежки’ Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана […]...
- Образ Рафаловича у романі «Перехресні стежки» За жанровими ознаками «Перехрнсні стежки» Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя «Перехресних стежок» – «русина», «мужичого» адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був остаточний розрив з його коханою – Ольгою Рошкевич, листування […]...
- «Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?» (за повістю «Перехресні стежки») Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті «Перехресні стежки» Євгенія Рафаловича: «…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції до свідомої громадської діяльності, що розкривав народження нового конкретного, історично […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу […]...
- Зображення поміщиків і селян у збірці «Записки мисливця» Збірка нарисів «Записки мисливця», завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: «Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу». Ці слова найбільше стосуються оповідань «Бурмістр» та «Два поміщики». З великою […]...
- Зображення купецтва в повісті “Фома Гордєєв” У повісті “Фома Гордєєв”, написаної в самому кінці 90-х років, Горький хотів дати широку картину сучасності. На тлі її “повинен скажено битися енергійний, здоровий чоловік, який шукає справи під силу, шукає простору своєї енергії”. Горький заклав в основу повісті сміливу думку: зовні кипуча, енергійна підприємницька діяльність російського купецтва на ділі – “золота клітка” для душі, […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
- Зображення робітничого руху в повісті «Борислав сміється» Прозова спадщина І.Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І.Франко, за його словами, мав намір «змалювати нашу суспільність у різних її верствах», і ці наміри були реалізовані у різнотематичних творах. Важливо, що письменник трактує […]...
- Твір на тему: “Зображення загальнолюдських цінностей у повісті О. Турянського “Поза межами болю” Життя окремої людини і всього людства цілком і повністю позбавлене будь-якого сенсу, якщо воно не має достатніх цінностей. Саме з цієї причини завжди існували певні загальнолюдські цінності, незалежно від того, наскільки жорстоким є світ і як важко доводиться багатьом його жителям. Як мені здається, конкретний зміст загальнолюдських цінностей кожного конкретного історичного періоду є надзвичайно важливим. […]...
- Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Коли читаєш твір Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XIX століття, – настільки живо зобоа-жено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, заплющно тільки очі – і побачиш люб’язну […]...
- Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем. “Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом […]...
- Відображення в думі «Хмельницький та Барабаш» боротьби українського народу проти шляхти У героїчному епосі українського народу особливе місце посідають думи про боротьбу з польсько-шляхетськими поневолювачами у другій половині XVII століття: «Хмельницький та Барабаш», «Перемога Корсунська», «Іван Богун» та інші. …Захопивши значну частину українських земель, польські магнати перетворювали українців на своїх рабів, чинили наругу над їхніми національними почуттями, примушували зраджувати православну віру. Мобілізувавши всі фізичні та духовні […]...
- Зображення безкорисливого почуття кохання в повісті «Гранатовий браслет» «Гранатовий браслет» Олександра Купріна – повість про безкорисливе кохання. Головний герой твору – молодий дрібний чиновник, самотній і боязкий мрійник Г.С.Желтков. Вперше побачивши княгиню Шеїну в цирку, він сказав собі: «Я її кохаю…» і тривало його кохання вісім років, доки гранатовий браслет не поклав йому несподіваний кінець. Відбулося це в кінці літа, коли пан Желтков […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті «Конотопська відьма» «Конотопська відьма» – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а […]...
- Зображення народного життя українців у повісті «Кайдашева сім’я» Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті «Кайдашева сім’я», становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. I саме за […]...