Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті «Конотопська відьма»

«Конотопська відьма» – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття.

Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку бумагу називав лепортом, не вміючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пістряка, грамотія, що вчився у дяка аж двадцять років і «вже не взмогах списати сотню

за дрижанієм десниці від глумленія п’янственного з молодицями».

А в які комічні ситуації потрапляли сотник та писар! Ось, наприклад, коли Пістряк по хворостині лічив козацьку сотню, він ніяк не міг зрозуміти, «який же там чорт мандрував», бо коли лічив людей, то всі були присутні, коли лічив зарубки на хворостині -то одного не долічувався. Комедія вийшла, коли Микита Уласович сватався до Олени-хорунжівни. Він як «став ту рацію казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю», то навіть імена переплутав.

Взагалі, мова повісті, її насмішкувато-глузливий тон дуже колоритні. Якщо тільки прислухатись до

слів пана Пістряка, то нічого не второпаєш. Наприклад, він довго говорив, щоб сотник дав йому «повелініс о сокрушательном проломленії сієї трикратно опаганівічної хворостини, суть у ранзі лепорта…». Аж коли побачив, що пан Микита нічого не відповідає, бо не розуміє його, просто спитав: «Так ламати?».

Оригінальна за композицією, насичена гротескно-смішними сценами й характеристиками, колоритна мовним малюнком, повість читається з великим інтересом.






Політична еліта демократичної держави.
Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті «Конотопська відьма»