Зображення поміщиків і селян у збірці «Записки мисливця»

Збірка нарисів «Записки мисливця», завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року.

Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: «Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу». Ці слова найбільше стосуються оповідань «Бурмістр» та «Два поміщики».

З великою прихильністю і доброзичливістю письменник змальовує непересічні типи селян у нарисі «Хорь і Калинич». Чудовий твір «Бєжин луг» захоплює

колоритними постатями дітей. Письменник передає мовою хлопчиків яскраві фольклорні оповіді.

Поетичне відтворення мандрівного паломництва як втечу від кріпацтва зображує Тургенєв у нарисі «Касьян з Красивої Мечі». Письменник змальовує селян не тільки як покірливих рабів. У нарисі «Відлюдник» відтворено наростання незадоволення селян своїм злиденним становищем. Голод, безправність, злидні, побори було оприлюднено як факти реальної дійсності. У нарисі «Живі мощі» письменник показує мученицьке життя жінки-каліки, здатність її з християнською покірністю і терпінням приймати важку долю і нести свій хрест.

Тургенєв

уперше в російській літературі з великою художньою правдивістю показав багатство народної душі, талановитість простого народу, мужні характери людей, здатних зберегти почуття власної гідності, прагнення до розвитку, віру в краще життя.






Твір на тему похід у театр.
Зображення поміщиків і селян у збірці «Записки мисливця»