Жива пам’ять про Котляревського
Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж задивлявся на птахів, що летіли до вирію, а може, просто приємно було міряти кроками цю чудесну стрічку, щоб насолоджуватися звуками, дивись, і пісня звідкись
І, напевне, письменникові не мріялося навічно залишитися в пам’яті наступних поколінь, він просто жив і творив для свого народу, для вшанування його красивої душі. І саме полтавські шляхи навіювали бажання творити.
Я закохана в Полтавщину, бо там моє коріння: дідусі і прабабусі вже понад століття живуть’ на полтавській землі. Одного разу я звернула увагу на якусь намальовану
Я була вдячна моїй прабабусі за цю розповідь, яка ще раз підтверджує ту думку, що справді народні письменники, яким був Іван Петрович Котляревський, завжди живуть у народній пам’яті. А ту картину прабабуся подарувала мені на добру згадку й добру пам’ять. І тепер я вже знаю, як і що розповім спершу своїм дітям, а потім і онукам про народного письменника з Полтавщини.
Схожі твори:
- Народний письменник (роздуми про Івана Котляревського) Народний письменник (роздуми про Івана Котляревського) Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють […]...
- Память о войне Я родилась в счастливое, мирное время, но я много слышала о войне, ведь горе и беда не обошли стороной и моих родных и близких. Родной брат моей бабушки Алеша погиб в тысяча девятьсот сорок втором году, а ведь ему было всего восемнадцать. В самом пекле войны побывали мой прадед и оба дедушки. Своего деда Ивана […]...
- Не хлібом єдиним жива людина Людству хочеться пісень. Л. Мартинов Ставити питання про те, що важливіше для людини: матеріальне начало або духовне, побут або життя душі – некоректно. Духовне життя нації завжди залежить від економіки. Ми, українці, не виняток. Духовне відродження українського народу тісно пов’язане з економічною і соціальною ситуацією в нашій країні. Коли йде зубожіння значної частини населення, здається, […]...
- Уважаем память предков! Озираясь на те далекие страшные времена, мы, граждане современного независимого государства, должны радоваться, что исполнилась мечта наших предков, за которую они проливали свою кровь и отдавали душу. Следует сказать о трагической судьбе сознательной интеллигенции: писателей, учителей, врачей, которые через свои гуманистические убеждения были осуждены на тяжелые года ссылок, где большинство из них закончили свою жизнь […]...
- Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом […]...
- Сказки А. Н. Толстого “Память детства” Сказки “Память детства” часто помогала А. Н. Толстому в общении его с читателем-ребенком, в разработке фантастических, сказочных сюжетов. Он начал печататься в детских журналах “Тропинка”, “Галчонок” с 1903 года, еовдавая сказки для маленьких, разные по сюжетам и в различной творческой манере. Некоторые из них пронизаны романтическими мотивами; там действуют русалки, домовые, прожорливый башмак, черный человек. […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є […]...
- Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка) Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на […]...
- Сочинение размышление: Важна ли историческая память народа Массовое переименование городов и улиц, происходившее в нашей стране в 20-е – 30-е годы, а в меньших, масштабах продолжавшееся и позже, объясняется тем, что переименование казалось самым легким и быстрым способом отречься от старого мира, отряхнуть его прах с наших ног. Изменять жизнь – дело долгое и трудное, название можно сменить в один час. Но […]...
- Жива Росія в поемі М. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь ненавидів кріпосне право, тому в поемі “Мертві душі” він гнівно викриває кріпосництво, яке веде до зубожіння країни, до економічної і культурної відсталості її, до вимирання селянства. Письменник створює цілу галерею живих людських типів, узагальнених і водночас яскраво індивідуалізованих, людей, позначених печаткою духовного зубожіння. “Мертві душі” – це поема про Росію. Автор вдало […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксоляна проти Анастасії Лісовсьної Роксоляна – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки зберегла силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксоляна показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір. Але, читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої дівчини – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксоляни такої, якою вона, я […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксолана й Настя Лісовська Роксолана – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки (мала силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксолана показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір; Читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої вдови – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксолани такої, якою вона, я впевнений, […]...
- “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу) І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків (скупий Плюшкін; безгосподарний Манілов; безтурботний гравець, п’яниця Ноздрьов; ворог освіти Собакевич; темна, забита Коробочка). 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу (безграмотні з примітивним духовним світом – двоє мужиків біля дверей шинку, кріпаки поміщиків, слуга Чичикова […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
- Відповіді до теми: “Творчість А. Малишка – роздуми над людською долею, жива краса рідного краю” 1. Згадайте поезії А. Малишка, яке дерево було його найулюбленішим? А. Малишко дуже любив українську природу, зокрема дерева, серед яких почесне місце відведено явору. Навіть одну із своїх останніх книжок поет назвав “Дорога під яворами”. 2. Чому присвятив А. Малишко свою поезію “Вогник” ? Ця поезія швидко стала піснею. Вона є ліричним спогадом про рідну […]...
- Сентименталізм і художня правда у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Ми завжди і невиправно хочемо вірити у диво. Хочемо бачити людей і обставини кращими, ніж вони є насправді. Якщо є необхідність заперечити це, спробуймо втекти від сентименталізму “Наталки Полтавки”. Уявімо собі, що возний – зовсім не такий комічний персонаж, яким він є у п’єсі. Даймо йому при сірій і миршавій зовнішності інше поводження. Отож, він […]...
- Образи селян у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським дуже реалістично, її герої – звичайні селяни, хлопці та дівчата, бідні, прості. Але почуття їх і характери багаті й глибокі. Автор тепло, з любов’ю та глибоким знанням народних характерів малює образи Наталки, Петра, Миколи. Головна героїня п’єси – бідна селянська дівчина Наталка, дочка вдови Горпини Терпилихи. Поетична, світла, благородна постать […]...
- Твір по п’єсі І. Котляревського “Наталка-Полтавка” Як ви гадаєте, чому ці пісні введені в тканину п’єси? Напевно, не тому, що Котляревський знав багато пісень і вирішив поділитися своїм знанням з читачами та глядачами. Ні, вони є органічним елементом композиції п’єси, кожна з них несе сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образ твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб. Наприклад, жартівливо-гумористична пісня […]...
- Народність поеми І. Котляревського “Енеїда” Уже понад півтора століття поема І. Котляревського “Енеїда” не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму. За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який після загибелі Трої довго мандрував, виконуючи […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” була новим словом, першим драматичним твором в українській літературі. Кінець XVІІІ століття став добою складних змін у суспільствах європейських держав, добою зародження капіталістичних відносин, під впливом яких бурхливо розвивались ідеї Просвітництва. Нова українська література формувалася як ідейно-естетичне явище саме на їх основі. Вона була покликана задовольняти духовні потреби усіх верств […]...
- Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема І. “Енеїда” – перший друкований твір нової української літератури. (“Енеїда” – оригінальний реалістичний твір, у якому змальовані життя й побут українців кінця XVІІІ – початку XІX століття.) ІІ. Жанр поеми. 1. Травестія, або переодягання. (І. Котляревський переодяг героїв Вергілія в український одяг, дав їм українські імена. Вони вживають національні […]...
- Ідея патріотизму у поємі І. П. Котляревського “Енеїда” З “Енеїди” І. Котляревського звучить голос епохи, коли в країні зростало і тріотичне піднесення. Автор у жартівливому тоні говорить майже про все, до почуття батьківщини. Троянська громада зі своїм поводирем Енеєм – це велике братство людей пройнятих спільною патріотичною ідеєю, зцементованих єдиним завданням і бажанням. З троянської громади особливо виділяються образи двох рядових бійців. Хоча […]...
- Роль пісні у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Мені б хотілося розпочати розкриття цієї теми словами Михайла Стельмаха: “Народна пісня землі української – це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій-сподівань, які не залишають людину і в найтяжчі лихоліття”. Тому-то до цього дива звертались і Т. Шевченко, і І. Франко, і Леся Українка та багато інших. Мені здається, що […]...
- Відгук на спектакль за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Як би не склалось твоє життя, зумій прожити його чесно. Може й горе трапитись на твоєму шляху, але якщо настирливий у досягненні своєї мети, то зможеш подолати перешкоди. Такі слова спали мені на думку, коли я дивилась спектакль за п’єсою 1. Котляревського “Наталка Полтавка”. Зі сцени линули слова задушевної пісні Ой я дівчина Полтавка, А […]...
- Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда” Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримаємо в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVІІІ – початку XІX століття. Майже два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв. Котляревський був одним з перших, хто […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на цій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами постає образ українки, […]...
- Проблема щастя у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Назва п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка” стала крилатим висловом. Так образно досить часто називають “хороших дівчат і сьогодні. У чому ж полягає магічний секрет героїні п’єси? Дуже мало було щасливих людей на землі в усі часи, а Наталка все ж таки знайшла своє щастя, хоча їй, звичайно, довелося боротися за нього. І. П. Котляревський вперше […]...
- Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими до образу Наталки – дівчини […]...
- Образ Наталки Полтавки з однойменної п’єси Івана Котляревського Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори – поема “Ене-їда” і п’єса “Наталка Полтавка” здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії […]...
- Сентименталізм чи реалізм? (за твором І. Котляревського “Наталка Полтавка”) Коли читаєш текст “Наталки Полтавки”, то замислюєшся над тим, що образ Наталки позначений позитивними рисами настільки, що виникає сумнів щодо його реальності. Які ж це риси? Вона роботяща, з добрим серцем, “не спесива”, “золото, не дівка”, любить і шанує матір, кохає тільки Петра і залишається вірною йому, поважає людей. А негативні риси? їх просто немає. […]...
- Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень І. П. Котляревського в п’єсі “Наталка Полтавка” Всесвітньо відомий російський композитор П. Чайковський відзначав: “Бувають щасливо обдаровані натури і так само бувають обдаровані народи. Такий народ-музикант – це українці”. Гортаючи сторінки історії, бачимо, що саме у поетичних рядках пісень український народ зберігся як нація з викінченою культурою, милозвучною мовою, багатими традиціями та звичаями. А зібрати воєдино, висвітлити багатство душі народної, затаврувати ганебне, […]...
- Пісня в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Якщо для людини необхідною є пам’ять про минуле й помисли про майбутнє, вона звертається до кращих творінь мистецтва, де відбивається життя народу: його діяння, думи, бажання і мрії, радості і печалі. Народна мудрість переконує: якщо ти вірний син свого народу, бережи пісню і мову більше, ніж кордони. Іван Петрович Котляревський… Ім’я це викликає у кожного […]...
- Мій улюблений герой у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” “Наталка Полтавка” – “світла незаймана квітка народної поезії”. Написана п’єса майже 180 років тому, але й досі чарує нас своєю красою. Максим Рильський сказав, що “таємниця живучості “Наталки Полтавки” в глибокій сердечності, у немеркнучім і чистім, як день, сяєві життєвої правди”. І я відчула цю сердечність і чистоту, сяйво людської душі, відданість великому коханню в […]...
- Душевна краса Наталки у п’єсі Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” – це надзвичайно красивий, багатий твір. Створюючи цю п’єсу, автор намагався показати дійсну картину побуту українських селян, їх взаємин. Котляревський із захопленням подає образ чесної, доброї людини і жорстоко засуджує негативні риси панівного класу: жадібність, хабарництво, обмеженість. Микола, Петро, Наталка – герої, які приваблюють душевною красою, щирістю, добрим, палким серцем. […]...
- “Еней був парубок моторний…” (за поемою Івана Котляревського “Енеїда”) Появу поеми Івана Котляревського “Енеїда” вважають початком нової української літератури, до творців якої належать такі видатні митці, як Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш, що також писали живою українською мовою. “Енеїда” стала першим друкованим твором нової української літератури, представивши до того ж досить рідкісний жанр – пародію, а точніше – травестію, за законами якого письменник мав […]...
- Еней – “хлопець хоть куди козак” (за поемою І. Котляревського “Енеїда”) Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі (як зазначив І. Франко) “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”. У чому ж оригінальність […]...
- “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору […]...