Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу)

І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”.

ІІ. Поема про Росію.

1. Світ “мертвих душ” поміщиків (скупий Плюшкін; безгосподарний Манілов; безтурботний гравець, п’яниця Ноздрьов; ворог освіти Собакевич; темна, забита Коробочка).

2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу (безграмотні з примітивним духовним світом – двоє мужиків біля дверей шинку, кріпаки поміщиків, слуга Чичикова Прошка, кучер Селіфан, дівчина Пелагея, яка не знає, де праворуч, де ліворуч; жива душа “жвавого народу” – завзяті, працьовиті каретник Митяй, тесля Пробка, пічник Милушкін, талановитий швець Максим Телятников; бунтівники, що не миряться зі своїм рабським становищем, – Абакум Фирсов, що біжить від Плюшкіна; капітан Копійкин, що покалічений на війні, “шукає сам кошти на життя” у ватазі розбійників).

3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини.

ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Шанобливе ставлення до природи.
Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу)