Твір на тему: живопис на склі
Чи бачили ви коли-небудь ікони на склі? Які дзвінкі барви, ніжні, прозорі! Такі ікони не були призначені для церкви – в ній були інші ікони, на дошках, оздоблені басмою. Ікони на склі простіші, легші – вони були чудовою частиною інтер’єру української хати.
Перші зразки такого живопису сягають часів Візантії та Риму. У XVIII столітті це мистецтво розвинулося у Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. Ікона на склі стала частиною саме народного мистецтва, в ній відбилися світогляд, смаки, побут українців, вона поєднала фантастичне і реальне,
Серед українських ікон на склі переважають образи найулюбленіших святих українців: святі Миколай, Юрій, Ілля, Петро та Павло, Богородиця з дитятком Христом – усі яскраві, наївні, веселі. Для таких ікон спочатку використовували гутне скло, згодом і фабричне. По-перше, наносився на скло контур малюнка – пером чи пензлем. Потім малювали елементи декору, складки одягу, вимальовували найдрібніші деталі.
Потім площини вкривали шаром фарб – спочатку світлих, потім темніших. На початку XX століття традиційна майстерність ікони на склі була майже втраченою. Уже тоді це унікальне мистецтво
Сьогодні в Україні ікону на склі малюють художники-професіонали. Серед них є лише один непрофесійний майстер – Іван Сколоздра. Він виховувався у сім’ї, де праця на землі була справою всього життя, підпорядкованого традиціям.
Майстра надихали вироби декоративно-вжиткового мистецтва – рушники, писанки, які виробляла старша сестра Ганна. Іван Сколоздра любив допомагати мамі ліпити з глини їжачків, янголят, пташок та чіпляти їх на ялинку. Потім, працюючи на кахельному заводі, згадував ті дитячі фігурки – брав глину і ліпив…
Теми для своїх робіт Іван Сколоздра брав із життя, казок, пісень, із побуту народу, історичного минулого. Композиція «Слава не вмре, не поляже» – епічна історія козацтва, три іпостасі життя. У нижній частині зображення – степова кам’яна баба, біля її ніг лежить убитий козак. Поряд осідланий кінь. Він утратив свого вершника назавжди. В центральній частині картини – кобзар, який сидить на пагорбі – могилі, вкритому квітами та кущами червоної калини.
Навкруги білі хатки, церкви, тополі – тихе лагідне буття. Далі – образ непохитної волі народу, обриси могутньої фортеці, яка височить, як символ сили козацької. У верхній частині – синє-синє небо, яким, як по чистому полю, мчать на конях козаки з піднятими списами та шаблями. Цей твір – своєрідний козацький епос, який оспівує смерть героя та козацький рай, куди потрапляє душа хороброго воїна по смерті.
Картина «Визволення невільників» – це ілюстрація добре знаних історичних дум. Строката панорама Царгорода, його міцні мури, різнокольорові вітражі, вежі й маківки із золотим напівмісяцем – усе це Туреччина. До самих брам міста підпливають зухвалі козацькі чайки з гарматами, поспішаючи визволити своїх побратимів. У синьому небі летять білі лелеки, символ рідної домівки, Батьківщини.
Твір Івана Сколоздри «Тюрма» навіяний образами М. Шагала. За мурами, у тісному дворі зібралися відвідувачі з передачами, але брама зачинена. І тільки кохання підносить одну з відвідувачок у по-баб’ячому пов’язаній хустинці до самого віконця коханого, разом із кошиком та мішком за плечима. Вона пливе у повітрі, казково й неповторно, обіймаючи закоханою душею в’язня за Гратами…
Серед творів митця є цікаві ілюстрації побуту українців. Сідає тихе сонечко, дівчата на березі річки пускають за водою купальські віночки з вогниками – це «На Івана Купала». Хлопці та дівчата зійшлися у веселому танку, музики виграють на сопілці, скрипці та кобзі – це «Коломийка». Співають дівки та парубки, носять із собою «Козу» та «Зірку Віфлеємську».
Сніг голубий, місячна ніч, небо все у великих зірках, так і чуєш «Щедрик-ведрик, щедрівочка..». Ця композиція має назву «Рік Новий народився». Весела й затишна «Мамина світлиця» – з чистою скатертиною на столі, тканими доріжками, соняшниками, рушниками, портретами «українських святих» Франка і Шевченка.
Образи відомих українських поетів надихнули І. Сколоздру на створення таких робіт, як «Т. Г. Шевченко під тополею», «Мені тринадцятий минало», «Катерина», «Маруся Чурай», «Пам’яті Івасюка», «Стояла я і слухала весну» (Леся Українка). Відомі українські пісні дали назву творам І. Сколоздри «Ой у полі нивка», «Подоляночка», «Коли розлучаються двоє», «Ой у гаю зелененькім», «Ой, кум до куми залицявся»… Ідеальний світ зелених полів, квіток, дерев, музики, свят – Іван Сколоздра подарував нам щастя дитячого сприйняття української культури.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)