Твір роздум на тему Світ традиційної України

Наш сучасник, відомий письменник Павло Загребельний одного разу дав влучне визначення традиційному українському суспільству та культурі – “солом’яно-глиняна цивілізація”. І справді, світ традиційної України – це насамперед селянський світ, а традиційна культура українців – переважно аграрна, сільська культура. Причиною тому була безліч зовнішньополітичних обставин. Під владою Російської та Австро-Угорської імперій українці протягом сторіч були позбавлені власної державності. Міста України, центри її культурного життя,

вже в ХХ столітті були піддані масовій русифікації. Тим більш вражають дивовижна сила та живучість української традиції, надзвичайно досконалі форми культури й цивілізації, вироблені українським народом, загальний високий рівень його культури.

Славні імена філософа Григорія Сковороди, письменника Миколи Гоголя, поета Тараса Шевченка, письменника і мислителя Івана Франка, поетеси Лесі Українки, економіста Михайла Туган-Барановського, літератора і кінорежисера олександра Довженка, скульптора олександра Архипенка, хореографа Сержа Лифаря і багатьох, багатьох інших українських діячів культури золотими літерами вписані

не тільки в історію України, але й у літопис європейської і світової культур.

Про унікальну життєву стійкість українського народу блискуче писав олесь Гончар: “Чудом завжди буде, як на роздертих між двома імперіями українських землях з-під режимів, озброєних багатовіковим досвідом гноблення, щоразу знов і знов проростав той… могутній дух народної творчої енергії, що, будучи, здавалося б, беззахисним, приреченим, усе-таки не давав себе погубити, затоптати, більше того, зумів навіть у цих задушливих умовах створити величезні художні цінності в пісні, у різноманітному прикладному мистецтві, у шедеврах народного зодчества…”

Іван Федоров (?-1583) – засновник книгодрукування в Росії та Україні. Спільно з Петром Мстислав-цем керував першою державною друкарнею у Москві, де вийшли друком “Апостол” (1564) і “Часопис” (1565). Через переслідування релігійних фанатиків Іван Федоров змушений був тікати з Москви й до 1572 року працював у Заблудові (Білорусь). З 1572 по 1575 рік працював у Львові, де в 1574 році видав перші в Україні друковані книги “Апостол” і “Буквар”. 1577-1582 роки провів на службі в К. ос трозького в острозі. В 1581 році видав також острозьку Біблію. окрім книгодрукування, Іван Федоров був відомий сучасникам і як видатний гарматний майстер – він винайшов багатостволь-ну мортиру. Слов’янський першодрукар Іван Федоров і львівське видання його “Апостола” Географічне положення України – на межі між Заходом і Сходом – неминуче ставило її в положення посередника в контактах між цими глибоко різними світами. Українська культура відчула на собі вплив як Заходу так і Сходу, зумівши при цьому зберегти свою чарівну своєрідність. При цьому українці здавна віддавали перевагу Західній Європі, її цивілізаційним і культурним традиціям як найбільш відповідним їхнім насущним потребам і сподіванням. Античність, ренесанс, реформація, бароко, класицизм, романтизм – усі ці найяскравіші надбання європейського духу знайшли оригінальне втілення в історії української культури.

За чудовими архітектурними пам’ятниками Києва, Львова, одеси, Харкова та інших українських міст можна реконструювати і простежити еволюцію стилів і смаків європейського містобудування.

Традиційна Україна (починаючи з давньоруських часів і аж до ліквідації в XVІІІ ст козацької автономії) відрізнялася досить високим рівнем правосвідомості. її розвинуті правові традиції втілені в таких відомих кодексах законів, як Російська Правда XІ-XІІ століть, Литовський статут у трьох його редакціях (1529, 1566, 1588 роки), Магдебурзьке право (діяло на українських землях у XІV-XІX століттях), Конституція гетьмана Ф. орлика (1710). Характеру українців притаманні властиві всім європейцям волелюбність і відраза до будь-яких проявів тиранії та стадності, визнання недоторканності прав особи, захист її честі та гідності, відстоювання священного права своєї країни на волю та незалежність. Це основоположні культурні традиції, які український народ зумів зберегти та пронести через століття поневолення та лихоліть.

Львів. Традиції містобудування поширюється стиль класицизму. Унікальними пам’ятками архітектури цього періоду є андріївська церква в києві (архітектор Б. растреллі), собор різдва в козельці, комплекс церков почаївської лаври. За чудовими архітектурними пам’ятниками києва, львова, Харкова, одеси та багатьох інших українських міст можна реконструювати та простежити еволюцію стилів та смаків європейського містобудування. в Західній Україні збереглося чимало видатних пам’ятників архітектури, які втілили в собі кращі традиції європейського містобудування. львів являє собою справжній музей архітектури під відкритим небом. Зразком готичного стилю є кафедральний костьол, побудований у XІV-XV століттях, пам’яткою ренесансу слугує львівська площа ринок (XІV-XІX ст.). Західноєвропейське бароко представлене Бернардинським костьолом (початок XVІІ ст.) та собором св. юра (XVІІІ ст.). З початку XVІІІ століття в монументальному будівництві в Україні поступово У зв’язку з постійною погрозою навал агресивних сусідів в Україні одержали можливість повною мірою розвинутися традиції військової лицарської культури. їхнє блискуче втілення знаходимо в славних подвигах запорізьких козаків, які керувалися неписаним кодексом честі, що мав назву “лицарська регула”.

Загальними для цих захисників землі української був полум’яний дух патріотизму, героїчний стиль життя і відповідні йому цінності – слава, честь, відвага.






Суперечливість теорії крові по совісті родіона раскольнікова.
Твір роздум на тему Світ традиційної України