Твір на тему: “Життя та творчість Маркіяна Шашкевича”

Маркіян Шашкевич – провісник національного відродження на західноукраїнських землях, письменник, культурний та громадський діяч.

Письменник народився на Львівщині в селі Підліссі, в родині священика. Спочатку навчався у бережанській та львівській гімназіях, потім з 1829 року продовжував навчання у Львівській духовній семінарії і відвідував заняття в університеті. Був виключений з семінарії у 1830 році. Зміг відновиться тільки у 1833 році.

Разом з Я. Головацьким і І. Вагилевичем він у тому ж році організовує літературно-культурницький

гурток “Руська трійця”, який акцентує ідеї мистецько-культурного розвитку України і Галичини, зв’язуючи його з рухом етнічної культури і покладаючись на народну творчість.

Збірка “Зоря” була підготовлена до друку у 1834 році, але її не дозволила опублікувати львівська клерикальна верхівка, кинувши тінь підозри на Шашкевича як ініціатора видання: в його домівці було проведено обшук і встановлено за ним нагляд.

У 1836 році Шашкевич видає брошуру “Азбука і Abecadlo”, в ній він заперечує уведення латинського алфавіту в українську мову.

Перейменувавши “Зорю” в “Русалку Дністрову” та внісши певні

зміни, наприкінці 1836 року “трійця” видала альманах (датований 1837 роком) У Буді. Шашкевич в передмові до книги особливо виділив відродження в Галичині української літератури. “Явищем наскрізь революційним” для свого часу вважав Франко “Русалку Дністрову”,оскільки вона піднесла ідею єдності українських земель і ввела в обіг літературну мову народу. Поліція Львова кваліфікувала альманах, як намагання “воскресити мертву русинську національність”.

У 1838 році, після висвячення Шашкевич змінює декілька парафій у віддалених бідних селах, перекладає, готує до друку першу українську читанку, збирає народну усну творчість. Помирає він у селі Новосілках-Лісних.

Прах Шашкевича у 1893 році перенесено у Львів на Личаківське кладовище.

Неможливо переоцінити роль Шашкевича як творця в становленні України. Перейнявшись романтичним пафосом діячів слов’янського відродження, підхопивши ідеї Гердера, Маркіян Шашкевич відчув і зрозумів, що настає той час, коли український народ повинен заявити про себе та усвідомити свою неповторність, насамперед – на ниві культури.

Навіть М. Євшан дуже критично наставлений до Шашкевича, не міг не визнати, що сама його творчість за своєю формою – звертанням до могутньої течії народної мови – показала потребу в мистецтві нового змісту. І хоч Шашкевич не спромігся на “ясне сформування національної ідеї”, все одно він причетний до започаткування національної самосвідомості.

Шашкевичу-романтику притаманне акцентування на народності, як на принципі розвитку мистецтва і ствердженні ідеї демократичної літератури. Спершу цей принцип тлумачився як відповідність мистецької професійної творчості народним звичаям, традиціям, фольклорному духу; відтак приєднувались і суспільні змагання народу, і заглиблення в його національну самобутність, і усвідомлення історичних надбань українців. Також важливою засадою для Шашкевича був художній історизм. Історичне минуле нашого народу, звертання до нього, розцінювалося письменником як чинник пробудження самосвідомості нації. В історичній славі та старовинних пам’ятках він бачив джерело духовної народної сили. Тому гасло, адресоване його спільноті: “Пізнай себе!” було дуже вагомим для Шашкевича.

Як і усі романтики, Маркіян Шашкевич, захоплюючись героїкою козацької доби і княжих часів, робив перші спроби створити історичне мислення.

У прозі “Псалми Русланові”, у філософсько-теологічних поезіях, у статтях, віршах і нарисах Шашкевич відстоює культ розуму, поєднаного з красою і мораллю, який не буде домінувати над вільною чуттєвістю людини. Іван Франко називав Шашкевича засновником

“справді нової, справді народної школи літературної”, а діяльність його – свідченням прогресивних тенденцій у культурі України і Галичини.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір роздум чи легко бути молодим.
Твір на тему: “Життя та творчість Маркіяна Шашкевича”