Твір на тему: “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”)

Схожі твори:

1. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного «Диво»? «Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність». Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується […]...
2. Обpаз Софії Київської символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і слава, як символ духовного єднання […]...
3. Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити […]...
4. Твір на тему: Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Диво” Екзаменаційні твори з української літератури. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплювались архітектурними спорудами, фресками, картинами і завжди в нас виникало безліч запитань: хто створив оці шедеври? Як збереглись вони, створені багато століть назад, до наших днів? Відповідь на декотрі з таких запитань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
5. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і багатими. Тому до нього на […]...
6. Софія Київська – символ духовного надбання українського народу Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, «що […]...
7. Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
8. Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
9. Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, велич і талановитість її народу. Перед нами постає трудова Русь, красень Київ, дух державності, бачимо стосунки Візантії з могутньою країною. Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської. У творі “Смерть у Києві” постає інший герой – Юрій Долгорукий, який служить державі, бореться за […]...
10. Твір на тему: “Софія Київська – оберіг української духовності” ( за мотивами роману Павла Загребельного “Диво”) народу. Що лунає з уст вибраних умільців. Я – сопілка в устах мого народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені”. До цього відкриття митець ішов стихійно, але неухильно – його вели доля й покликання. Спочатку він не знав, що в ньому після смерті діда оживе буйнодивний світ кольорів. Наступний щабель його […]...
11. Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цьо­го твору, за свідченням самого автора, стали давні літопи­си. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
12. Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом «Диво») Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально- етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В […]...
13. Трагічний символ українського народу (за історичним романом «Яничари») Свій перший історичний роман «Мальви» Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із «вогненебезпечної» історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був відібраний у читача і знову з’явився через декілька років під назвою «Яничари», але зберіг у […]...
14. Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””! Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта – […]...
15. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
16. Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
17. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
18. Краса – найвищий вияв людської сутності (за романом П. Загребельного “Диво”) Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, ве­личні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед битв, неуваги й недбальства. Тому й викликають захоплення в серцях людей тисячолітні святині, хоча ми не маємо ніякої уяви про те, хто їх творив. Які […]...
19. Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
20. Образ Софии Киевской – символ духовного достояния народа Чудеса рождаются не часто. Они возникают не неожиданно, а рождаются где-то в глубинах человеческой души, чтобы в один день или год появиться, возникнуть посреди площади, взглянув на мир широко раскрытыми глазами. Вот оно, чудо! Выросло такое “чудо” посреди города Киева еще в XI столетии, но “росло” оно много лет в безграничной душе Сивоока из романа […]...
21. Твір на тему: “Причини духовного падіння Доріана Грея” за романом О. Уайльда У творчій спадщині відомого англійського письменника О. Уайльда є багато різноманітних за жанрами літературних творів: це і поезії, і казки для дітей, і комедії. Але більш відомий він як письменник-романіст, а найвідомішим його романом вважається роман “Портрет Доріана Грея”, написаний у 1890 році. У цьому творі знайшла своє відображення філософія автора про те, що мистецтво […]...
22. Байда – символ мужності українського народу Історія часто буває несправедливою до людини, бо зафіксовує для нащадків не тільки не найголовніші, а й подекуди зовсім незначні її риси чи епізоди життя. І одним із прикладів цього може бути князь Дмитро Вишневецький, що увійшов у народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, котрий тільки й знає пити мед-горілочку. Ні, мав Дмитро Вишневецький […]...
23. Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що […]...
24. Твір на тему: “Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу” Літературознавець Володимир Базилевський, характеризуючи творчість видатної української поетеси Ліни Костенко, зазначав: “Це більше, ніж поезія – тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка, наші марноти і глупоти. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі”. Усе сказане повною мірою стосується роману у віршах “Маруся Чурай”, що здобув воістину всенародне визнання, став надбанням української поезії. […]...
25. Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
26. Історія українського народу на сторінках художніх Творів. Стисло Прагнення осягнути історичне буття рідного народу було притаманне українським митцям за всіх часів. Вже за доби Київської Русі виник такий самобутній жанр оригінальної літератури як літописи, де минуле народу й держави розглядалося в органічній єдності із сучасністю. Особливістю давньоукраїнських літописів є їх висока мистецька вартість. Легендарні автори “Повісті минулих літ” і “Галицько-Волинського літопису” не лише […]...
27. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
28. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи (“Човни золотії із сивої-сивої […]...
29. Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
30. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі «Диво» Роман П. Загребельного «Диво» з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X – XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
31. Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. […]...
32. Твір на тему: “Слово о полку Ігоревім” – видатна пам’ятка літератури українського народу” Без перебільшень можна сказати, що “Слово о полку Ігоревім” – це дійсно той твір, у якому сповна розкривається багатство таланту нашого народу. Численні дослідники називають “Слово” найзагадковішою книгою нашої літератури, адже хоч і написано вже понад чотири тисячі книг на тему “Слово” досі виникає багато запитань, на які ми навряд чи колись отримаємо відповіді. Ця […]...
33. Твір на тему: “Причини духовного падіння та деградації Доріана Грея. Мої роздуми над романом Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” Часто буває дуже цікаво розглянути особливості особистостей улюблених героїв деяких творів. Як правило, головні дійові особи дійсно якісних романів – це люди далеко не однозначні, які мають ряд особливостей і примітних рис, на які необхідно звертати найпильнішу і найретельнішу увагу. Одним з таких дуже цікавих героїв є молодий чоловік на ім’я Доріан Грей, який є […]...
34. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси українського народу. За однойменним романом Л. Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До долі – моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко – справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий […]...
35. Твір на тему: “Весілля – енциклопедія українського народу” Український народ багатий своєю культурою та традиціями. Кожне свято в усіх куточках України супроводжують свої колоритні традиції, і у кожного вони свої, неповторні, сповнені душевності та досвіду попередніх поколінь. Одним з найпрекрасніших свят в житті кожної людини, незалежно від національності та віросповідання є весілля. Українське ж весілля – це справжня скарбниця старовинних традицій та самобутніх […]...
36. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше минуле, про історію нашого народу, Батьківщину, її синів […]...
37. Біографія Павла Загребельного Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у придніпрянському селі Солошиному на Полтавщині. 1941 р., закінчивши школу, майбутній письменник пішов добровольцем на фронт: став курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений. Після другого поранення 1942 р. потрапив у полон і до лютого 1945 р. поневірявся по нацистських концтаборах. Після […]...
38. Образ Марії як символ України (за романом “Марія”) Для творчості У. Самчука характерні багатство жанрів, висока ідейність. Його перу належать художні полотна “Волинь” і “ОСТ”. Це епос, який змальовує глибини духу та інтелекту українського народу. Твір “Волинь” зробив У. Самчука відомим на весь світ. Але самим сенсаційним з усіх творів вважається роман “Марія”, який присвячено українцям, що загинули під час голодомору 1932-33 років. […]...
39. Історія на сторінках романів Павла Загребельного Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть […]...
40. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...