Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально- етичний досвід минулого.

Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців;

Хто звів семибрамні Фіви?

В книгах стоять імена королів.

А хіба королі лупали скелі й тягали каміння?

Ці рядки – ключ до осмислення

долі головного героя, Сивоока, який, борючись із візантійськими канонами, через поразки й перемоги йшов до створення Софійського собору в Києві.

Дія в романі починається 992 року, а завершується 1037 роком. Розповідь про давноминулі часи органічно доповнюється розповіддю про сорокові та шістдесяті роки XX сторіччя. Таке переплетіння століть зумовлене авторським задумом – показати нетлінність духовних надбань народу. Різночасові події розгортаються навколо Софії Київської. Собор – справжня перлина мистецтва, виквіт душі народної. І як би чужинці не намагалися знищити його, їм цього не вдалося.

Ім’я зодчого,

який створив Софію Київську, залишилося невідомим. Проте фантазія талановитого письменника заповнює цю прогалину – він створює образ Сивоока, який був справжнім митцем від Бога. Самобутній художник дуже гонко відчув і довершено виконав усе. В його витворі точно передалися не тільки епоха, а й фактура і вид мозаїки.

Сивоок завершує свою справу – і гине. Не лише через те, що в нього був небезпечний ворог, а й тому, що доля чесного і непокірливого художника в тому жорстокому світі не могла не бути трагічною. Проте в мистецтві Сивоок перемагає саме завдяки своїй впертій непокірливості. Естетика епохи вимагала від нього іти за усталеними традиціями, а він все одно зумів у своє творіння вкласти власну душу, щось неповторне, глибоко вистраждане.

Талановитий народний умілець зводить шедевр зодчества, якому стояти віки. А професор, історик Гордій Отава ціною свого життя захищає собор від фашистів. Отава категорично відмовляється віддати фрески Софії Київської в німецький музей. Йому огидна навіть думка про цс. Саме тому «… вбитий був у тому самому соборі, загинув самотнім, нікому не відомим бійцем… діяв відкрито, сміливо, може, наївно, та інакше не міг, не вмів, такий уже мав характер».

Справу батька доводить до кінця син Борис – представник нового покоління вчених. Його кличе до цього обов’язок перед пам’яттю батька, наукою, рідним містом. Софія Київська для нього – святиня, символ духовності, витвір одвічного народного генія, який передається як дорогоцінна естафета від покоління до покоління. Таке відчуття, що отой древній слов’янин Сивоок передав свої знання Гордію Отаві, а той заповів Борисові. Так постає в романі думка про незнищенність зв’язку поколінь.

Схожі твори:

Софія Київська – символ духовного надбання українського народу Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце....

Твір на тему: “Софія Київська – оберіг української духовності” ( за мотивами роману Павла Загребельного “Диво”) народу. Що лунає з уст вибраних умільців. Я – сопілка в устах мого народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені”. До цього відкриття митець ішов стихійно,...

Пам’ятки історії та архітектур. Софія Київська В XI столітті з ініціативи Ярослава Мудрого було побудовано головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися пишні церемонії посадження князів на київський престол, урочисті прийоми послів іноземних...

Софія Київська – пам’ятка історії та архітектури (твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ...

Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська (Твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ...

Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка...

Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова...

Софія Київська. Опис пам’ятки культури Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи...

Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і...

Твір на тему: “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”) Роман Павла Загребельного “Диво” є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” і “Смерть у Києві”. Названі твори не мають спільних героїв, а їхні фабули...

Твір на тему “Софія Київська. Пам’ятка історії та культури на основі особистих спостережень” Мені доводилося бувати в Києві у якості туриста багато разів, і кожний раз, відвідуючи столицю нашої країни, я не втомлююсь насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією....

Краса – найвищий вияв людської сутності (за романом П. Загребельного “Диво”) Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, величні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед...

Мої враження від роману «Диво» Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала...

Обpаз Софії Київської символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять...

Показ незнищенності духу за віршем В. Стуса “На колимськім морозі калина…” Василь Стус був сильною і мужньою людиною. Він ніколи не хилив голови перед життєвими обставинами, перед сильними світу цього, був справжнім патріотом, який понад усе любив свій народ, і боровся...

Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) Мабуть, немає письменника, в творчому доробку якого не було б твору, присвяченого якійсь вічній проблемі. У XX столітті, столітті науково-технічної революції, митців особливо почала цікавити проблема духовності людини, народу. Одним...

Роман “Злочин і покарання” – проникнення в глибину людського духу Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – один з найбільших філолофсько-психологічних романів. Автор повідав нам про моральні потрясіння й дерзання, які не можуть не хвилювати читача будь-якої епохи. У...

Собор як символ духовної краси людей. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара,...

Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного «Диво»? «Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність». Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш...

Образ Сивоока в романі «Диво» З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі «Диво» письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну...

Твір мій голос проти війни.
Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом «Диво»)