Біблійний контекст одного вірша О. С. Пушкіна

Мірошник В. І. Коментар Б. В. Томашевского до вірша О. С. Пушкіна “До Гнєдича” 1832 на сьогоднішній день залишається основним. З пушкінського десятитомника він перекочував в інші видання, наприклад, у тритомне зібрання творів поета, що видавалося у видавництві “Правда” в 1980-х рр. і др.

Тим часом відоме прагнення “читати між рядків”, настільки характерне для історико-літературної науки радянських часів, здається, послужило підставою пересічної, цілком з’ясовної, але проте прикрої помилки в коментарі відомого літературознавця

Перший

рядок цього пушкінського вірша “З Гомером довго ти розмовляв один” Б. В. Томашевский пояснює в такий спосіб: “Першим рядком вірша Пушкін нагадує Гнєдичу про адресований йому в 1821 г. посланні Рилєєва, де є вірш:

З Гомером відповідай завжди бесідою нової

В 1832 р. усяке пряме згадування ім’я Рилєєва було заборонено” 1.

Власне кажучи, зближення з К. Ф. Рилєєвим і його посланням одержує досить хитке обгрунтування, тому що Б. В. Томашевский, по-перше, не вказує, з якої причини, навіщо Пушкін нагадує Н. І. Гнєдичу про послання їхнього загального знайомого. Думка коментатором не розвинена. Основна

тема послання Рилєєва зводиться до протиставлення серйозних літературних праць Гнєдича – заздрості його недоброзичливців. Згадана Б. В. Томашевским рядок виражає саме цей мотив:

И ти прикладу випливай їх,

И на судження заздрісників твоїх,

На майданну лайку й вирок суворий

З Гомером відповідай завжди бесідою нової

На можливість зближення першого рядка пушкінського вірша з посланням Рилєєва вказує лише одне слово: “розмовляв”, – яке як би відсилає нас до рылеевскому вираження “відповідай… бесідою”. Тим часом пояснення першого рядка варто шукати в самому вірші Пушкіна, у контексті всієї його образної системи

Відомо, що вагомий авторитет Гнєдича в сучасників визначався насамперед його перекладацькою діяльністю. Крім К. Ф. Рилєєва, йому пишуть послання А. А. Дельвиг, П. А. Плетньов, Е. А. Баратинський. У посланнях підкреслюється літературне подвижництво Гнєдича. Серйозний літературна праця перекладача Гомера сприймався сучасниками як цивільний подвиг. У посланні “Н. І. Гнєдичу” 1823 Баратинський акцентує сугубу відчуженість Гнєдича від життєвої суєти:

Щасливець! Дні свої ти Музам присвятив

И бадьоро дієш прекрасні піввіку

На поле розумових зусиль людини…

Акцент на високому подвижництві Гнєдича робить і Пушкіна, що відразу по виходу повного тексту перекладу “Илиады” виступив із заміткою в “Літературній газеті”: “З почуттям глибоким поваги й подяки дивимося на поета, що присвятив гордо кращі роки життя винятковій праці, безкорисливим натхненням і здійсненню єдиного, високого п о д у и г а ” 2.

Образний лад, сюжет пушкінського вірша викликають асоціативну паралель між перекладом “Илиады” на російську мову й найбільшу подію старозавітної історії: изнесением скрижалей, даних Богом чрез Мойсея єврейському народу. Цим і виражена висока оцінка праці, початому Гнєдичим. Цим і зазначений масштаб події, що відбулося. Пушкіна відсилає читача не стільки до послання Рилєєва, скільки до Священного Писання, що допомагає усвідомити зміст і масштабність літературного факту, що свершились, – перекладу, що відбувся, гомеровского епосу

У своєму вірші Пушкін буквально треба за тією послідовністю подій, що простежується в книзі “Результат”.

З Гомером довго ти розмовляв один

“Довго” – не тільки тому, що це відбиває реальний життєвий факт тривалої роботи над перекладом Гнєдич почав переклад в 1807 р., а закінчив у жовтні 1826 р., але й тому що для Пушкіна важливо зберегти в найбільшій повноті зазначену паралель


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Біблійний контекст одного вірша О. С. Пушкіна