Твір на тему: “Аналіз вірша Федеріко Лорка “Зрубали троє дерев”

Нічого не забув і не втратив Федеріко Гарсіа Лорка з багатої культурної спадщини своєї країни. Силою таланту і щедрістю душі наповнені й “Вірші різних років”, і вірші “Дивану Тамаріти”. Давню касиду в Іспанію принесла арабська поезія. Ця поетична форма була урочистою, часто дифірамбічною.

Касиди становили збірники – дивани. Арабська поезія в Андалузії відрізнялася великою співучістю, легкістю. Існувала андалузька лірика у формі газелли (любовна лірика).

По циклах “Дивану Тамаріти” можна говорити про образ автора,

про особистість поета, якою вона визначилася в середині тридцятих років. Якось непомітно склався у нас стереотип: Лорка тільки веселий, життєрадісний, удачливий, загальний улюбленець. Але Лорка останнього періоду творчості – людина самотня, не дуже зігріта жіночої ласкою, любов’ю, людина, що тонко передчуває трагічний фінал свого життя. Лорка дуже рано, в 1924 році, написав своє “Прощання”.

Тут ясно відчутні сумний спокій і світла радість того, що поет зрозумів головне: у житті було дитинство і була праця. “Прощання” свідчило про початок роздумів над своєю власною смертю, а не тільки над смертю –

вершником безсонних ночей. Таким був поет у середині двадцятих років. Через десять років Лорка філософськи осмислює можливість власної смерті:

“Плекалися – утрьох.

(Прийшов новий день

Зі своєю сокирою.)

Два дерева тільки

Залишилося.

(Пошарпаних крил

Втома.)

Одне лише варто.

Потім – порожнеча.

(І тільки озерної

Води нагота.)

Ця поезія сповнена душевним сум’яттям, неминучістю і трагічністю остаточного прозріння: в смерті людина одна, ніхто не зможе їй допомогти. Небажання змиритися з останньою самотністю викликає відкриту всьому світу благання: “Я прошу одну тільки руку…”. Але касида про руку є недосяжною. Цей крик самотності, творче бачення майбутньої своєї загибелі пронизують болем, вражають. Як потрясав колись самого Лорку крик Канті Хонді, душі і страждаючого голосу співаючих поетів, що рветься з неймовірних глибин відчаю.

Не слід забувати і про “Американські цикли”, але вони якось загрузли в експериментальних пошуках і в стильовому відношенні залишилися стояти особняком у творчості Лорки. Сюрреалістична поетика, відірвана від яких би то не було коренів, не прижилася в поетичному світі Лорки. Але два вірші з цього циклу, “Маленький віденський вальс” і ” Вальс на гілках” дуже поетичні, легкі, близькі внутрішньому світу сумної поезії Федеріко Гарсіа Лорка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Аналіз вірша Федеріко Лорка “Зрубали троє дерев”