Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості”

У віршах поета переважають мотиви неприйняття миру, меланхолія, скорбота, але для нього характерні й риси імпресіонізму: здатність передати мить, твердження скороминущості життя, мінливість настроїв. Всі ці риси й мотиви ми можемо простежити в даному вірші: “У кожній скороминущості бачу я мири,/Повні мінливої райдужної ігри”.

Даний вірш складається із двох чотиривіршів. Залежно від закінчення – чоловіча рима, по розташуванню рядках – суміжна рима. Також у цьому вірші використовується анафора – у другому чотиривірші використовується

займенник “я”-“я адже тільки”, “я адже тільки”, “я кличу”. У першому чотиривірші в другому й третьому рядках повторюється слово “скороминущість”, а в другому чотиривірші в другому й третьому рядках – фраза: “я адже тільки хмарина”. У вірші використовуються питальні й окличні речення й психологічна пауза – умовчання, причому всі ці прийоми перебувають у другому чотиривірші.

Також використовуються метафори: “хмарина, повне вогню” і епітети: “мінливий райдужної гри”. Всі перераховані прийоми надають віршу особливу музикальність, легкість. “Вслухуючись

довго й пильно в різні звуки, – писав Бальмонт, – удивляючись любовно в окремі букви, я не можу не підходити до відомим угадуванням, я ладу зі звуків, складів рідного свого мовлення заповітну каплицю, де все виконано поглибленого змісту й проникнення”. Тепер дивно, чому даний поет більше інших символістів музичний

Вірш “Я не знаю мудрості” не стільки передає думки й почуття автора, скільки будить у читачі його власні.

Але воно звернено не до всім, не до читача-споживачеві, а читачеві – творцеві, співавторові, мрійникові, що зможе продовжити те, що недосказав автор, наприклад, продовжити

Фразу “Я кличу мрійників”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості”