Фольклорні мотиви в ліриці Федеріко Гарсіа Лорки

Цей спів… глибинний за всі колодязі та всі моря світу, набагато глибший, ніж те серце, и^о його творить, і голос, що його співає, тому що глиби­на його майже безмірна. 1 йде він з далеких пле­мен, проходить крізь цвинтарі років і листопади зів “яішх вітрів.

Федеріко Гарсіа Лорка

Андалузія, південна область Іспанії. Край християнський і мусульманський, арабський і романський. Край яскравого сонця і простих людей, які не втратили живого відчуття своєї єдності з природою, з минулим і майбутнім. Тут, в атмо­сфері, насиченій народною музикою

й поезією, зростав Федеріко Гарсіа Лорка, іспанський драматург і театральний режисер, поет і автор прекрасних есе про мистецтво. Він пристрасно, за власним висловом, “божевільно” любив усе народ­не. Змолоду і до кінця життя Лорка записував, збирав, виконував і пропагував на­родні пісні. Важливо зрозуміти, що робив він це не тільки, а може, й не стільки з метою популяризації фольклору, скільки підкоряючись внутрішній потребі звіря­ти свій голос із голосом народу.

Показовими щодо цього є назви деяких збірок поета “Канте хондо” (1927), що в перекладі означає “глибокий спів”, він був притаманний народній творчості

Андалузії. Вірші у цій збірці відзначаються надзвичайною мелодійністю. Балади в “Циганському романсеро” (1928) написані у формі романсу – улюбленого жанру іспанської народної поезії. Посмертна збірка Лорки має назву “Тамаритянський диван” (1936), до неї ввійшли газели й касиди – особливі віршові форми в араб­ській поезії, “диваном” же перси й араби називали збірки віршів

У своїх віршах Лорка не лише відтворював мотиви й образи народної творчос­ті. Головне для нього – передати глибинний зміст, дух фольклору, відобразити ніжну, щиру, запальну і гарячу душу Іспанії. Поет був певен, що в іспанській лі­тературі, в якій закоренився нудний псевдоромантизм, необхідно зробити перево­рот, повернути її до народних джерел. 1 йому це вдалося. Лорка зумів взяті з анда – лузького фольклору мотиви втиснутим у витончену поетичну форму.

Ось одна із лірико-драмагичних поезій зі збірки “Циганський романсеро” – “Про царівну Місяцівну”.

Прийшла в кузню Місяцівна в серпанковім покривалі, хлопчик дивиться на неї – краса очі пориває.

Казкове і буденне тісно переплітається у вірші, сповненім внутрішнього дина­мізму, поетичного напруження.

Битим шляхом скаче вершник, мов у бубон, в шлях бабаха,

А вже в кузні малий хлопчик склепив віченьки, бідаха.

Картини твору овіяні серпанком таємничості:

А в тім гаю пугач пуга, пугач пуга тоскно й жаско… Пливе небом Місяцівна, за руку держить хлоп’ятко.

Зображене постає в нетривких, примарних чарах місячного сяйва:

…а царівну Місяцівну повивають хмари, хмари.

Через усю поезію Лорки проходять такі споконвічні мотиви іспанської народ­ної поезії, як любов, фатальна доля, смерть. У “Газелі про темну смерть” поет по­рівнює небуття зі сном, яким засинає природа:

Хотів би я заснути, як засинають яблука, і спати десь далеко від цвинтарного гамору.

Він намагається побачити своїм поетичним оком, що відбувається з людиною після смерті. Проте поет вірить, що людська душа нетлінна, а життя вічне.

Лірика Лорки передає жагучий темперамент іспанців, їхню любов до пісні, танку, гітари. У вірші “Гітара” улюблений музичний інструмент іспанців – жива істота, вона співає, ридає:

Як заридала моя гітара – розбилась досвіту кришталева чара.

У цьому творі Лорка вдається до принципів канте хондо – лаконічного співу – крику, де в кількох словах б’ється безмірність усієї туги:

Ой, заридала моя гітара… Хочу утішить – надармо, хочу утишить – намарно.

Митець прагне сказати безмежно багато, зводячи лексику до мінімуму:

А-ой, гітаро! У серці п’ять ножів одним ударом!

В одному з листів до свого друга Хорхе Гільєна Лорка писав, що він намага­ється поєднати “міфологію з відвертою буденністю плинного часу. Виходить щось дивовижне, та, сподіваюсь, і по-новому прекрасне. Я прагну домогтися того, щоб образи, якими я зобов’язаний своїм героям, були зрозумілі для них, були видін­ням того світу, де вони живуть…” Ці слова митця повною мірою розкривають причину довголіття популярності його творчості.






Твір на тему не за обличчя судіть а за серце.
Фольклорні мотиви в ліриці Федеріко Гарсіа Лорки