Твір на тему: “Аналіз вірша А. Ахматової “Довкола жовтий вечір ліг”

Довкола жовтий вечір ліг,
Тремтить квітнева прохолода.
Ти запізнивсь на стільки літ,
Та радість буде там, де згода.

Анна Ахматова – абсолютно унікальна поетеса свого часу, вірші якої читали і перечитували, неабияку зовнішність якої порівнювали з античними героями. Вона навіть стала в Оксфорді почесним доктором наук. Її вірші стали предметом дослідження багатьох літераторів. Сама Ахматова неодноразово вказувала на той факт, що частенько надихалася творчістю О. Пушкіна, якому були властиві короткі виразні форми і влучний психологізм

в створенні образів і творів.

Анна Ахматова народилася на рубежі двох століть, дитинство провела в Царському Селі, особлива атмосфера якого стала дорогою її серцю на багато років. Там вона надихалася романтичними зустрічами з Миколою Гумільовим. Там вона почала писати вірші, які буквально розкривали перед читачем багатогранність її жіночої душі, де кожен вірш глибоко особистий, вистражданий і тому такий пронизливий і унікальний. Ахматова щедро ділилася з читачем своїми переживаннями і суто потаємними подіями. Вона буквально жила римованим складом. За таку оголену щирість її цінують і досі, цінують і колеги, і

читачі, і критики.

Любовна лірика, гостросюжетна психологічна драма, трагічні емоції, закоханість і відторгненість, гордість і смиренність – все це можна знайти в її віршах. Герої її творів складні і багатогранні. Це може бути друг, коханець або брат, залежно від контексту вірша. У своїх любовних проявах вона торжествує, страждає, молить і скорботи. У цьому і була вся Ахматова – за що її любили і продовжують любити мільйони читачів. Її лірика щира і для кожного своя.

Одна з поезій багатогранної творчості А. Ахматової є вірш “Довкола жовтий вечір ліг”. Його головна героїня, яка очікує своє кохання. Але очікування це не радісне і світле. Це скоріше біль і самотність. Це прагнення побачити свою долю, свою рідну людину, заглядаючи в очі кожному зустрічному. Це небажання кожен раз розуміти, що все не те, не так і не туди. Любов, яка приходить – це відчай, тому що все пізно, душа вже втомилася. Вірш “Довкола жовтий вечір ліг” читається саме з цих мінорних позицій, але при бажанні його можна читати і як вірш-радість, вірш-свято.

А ще ця поезія – нерозділена любов або любов, у якої немає і не може бути втілення, смутку, печалі, безвиході. Хочеться думати, що цей вірш пов’язано з С. Єсеніним, хоча й малоймовірно. Згадана “квітнева прохолода”, а молодий поет приїжджав в Царське Село двадцять п’ятого грудня 1915 року. Він з хвилюванням готувався до зустрічі з Анною Ахматової, захоплений її віршами і образом, що виникав в його уяві, образом, який згодом так потягне поета до Айседори Дункан.

Анна Андріївна Ахматова прийняла С. Єсеніна, природно, гостинно, але він повернувся із зустрічі сумним: з його слів, нібито він знайшов її зовсім не такою, якою вона йому представлялася за віршами. А причина скоріше в Гумільові, який невідомо звідки раптом взявся, адже він воював на фронті. Анна Андріївна при чоловікові, звичайно ж, постала іншою, ніж сама по собі в своїх віршах.

Пробач, що сумно так жила
I сонце бачила несміло.
Пробач, пробач, що багатьма
Я багатьма переболіла.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Яким я уявляю людське життя.
Твір на тему: “Аналіз вірша А. Ахматової “Довкола жовтий вечір ліг”