Т. Шевченко “великий льох”. Історичне минуле у творі
Мета: ознайомити школярів з містерійним програмовим
твором Т. Шевченка; співвіднести образи “Великого льоху” з історичними реаліями, надати моральну й політичну оцінку “розкопаного” історичного минулого; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; вміння образно переосмислювати, надавати власну оцінку історичним подіям, що відбувалися у минулому; робити висновки; формувати естетичні смаки школярів; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю; почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрети Т. Шевченка, Петра І, Б. Хмельницького, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Перебіг уроку
і. Організаційний момент
іі. актуалізація опорних знань
1. Конкурс “Інтелектуал”
Учням класу впродовж 5 хв пропонується виконати завдання за двома варіантами: за допомогою перших літер відповідей визначити автора даного висловлювання.
Варіант І
“У своїй стихійній силі творця Т. Шевченко, здається, не хотів знати ніяких законів, крім тих, що диктували йому його власна мистецька інтуїція,
1. Письменник, якому Т. Шевченко присвятив поетичний твір. (М. Гоголь)
2. Героїня поеми “Гайдамаки”. (Оксана)
3. Фортеця на березі Каспійського моря, де перебував ув’язнений поет. (Новопетровська)
4. Різновид рими. (Чоловіча)
5. Жанр гумористичного твору. (Анекдот)
6. Зауваження автора, що містять стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб, уточнюють або доповнюють які-небудь деталі. (Ремарка)
Ключ
Г о н ч а р
Варіант ІІ
“Поезія Т. Шевченка безперечно вкорінена в міфі, тобто в українській народній творчості. Поет трансформує цей міф, створюючи на його основі літературу”. (Р. Харчук)
1. Віршований розмір. (Хорей)
2. Літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор. (Автобіографія)
3. Складовий компонент сюжету, вирішення конфлікту (інтриги) епічного, ліроепічного, драматичного, а іноді й ліричного (сюжетного) твору. (Розв’язка)
4. Автор Гімну України. (П. Чубинський)
5. Місто, де І. Гонта (“Гайдамаки”) вбиває своїх дітей. (Умань)
6. Твір Т. Шевченка, який він присвятив Якову де Бальмену. (“Кавказ”)
Ключ
Х а р ч у к
2. Фронтальне опитування. Бесіда за питаннями
– Чим історичне минуле приваблювало Т. Шевченка?
– Чому до тих чи інших історичних подій, видатних осіб неоднозначно ставилися науковці, літературознавці, письменники?
– Які свої твори поет присвятив уславленню минулого?
– Яким чином життя українського народу письменник намагався поєднати з історією?
– Як сам Т. Шевченко ставився до тих, хто був творцем героїчного минулого рідного краю?
ііі. Оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності
іV. Основний зміст уроку
…У Шевченка все коло його дум
і почуттів перебуває
в цілковитій відповідності зі змістом
і ладом народного життя.
М. Добролюбов
Я люблю правду без прикрас. О. Суворов
1. Вступне слово вчителя
Цікавлячись минулим рідного народу, молодий Шевченко прагнув не лише глибше пізнати минуле та ознайомити з ним своїх сучасників, а й виразити передові ідеї та суспільні потреби свого часу.
Повернувшись до Петербурга, свої тяжкі враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим Т. Шевченко виразив у поетичній формі. Недоля рідного народу тяжко вразила чуйне серце поета, посилила його пекучу ненависть до самодержавно-кріпосницького ладу.
2. Робота над твором Т. Шевченка “Великий льох”
2.1. Виразне читання уривків із твору.
2.2. Тема: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.
2.3. Ідея: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.
2.4. Основна думка:
а) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу;
б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому,
є смертельним гріхом.
2.5. Жанр: поема-містерія. Це дійсно містерія, оскільки у творі
є містичні образи передчасно померлих людей.
(Містерія – жанр західноєвропейського релігійного театру
епохи пізнього середньовіччя (ХІV-ХVІ ст.), в основу якого покладено біблійні сюжети, народні вистави на площах Франції, Англії тощо).
2.6. Значення епіграфа до твору.
Щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з літар-
гічного сну національної несвідомості та байдужості, Т. Шевченко,
компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця,
сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для читача пе
ресторогою і наукою.
2.7. Сюжет “Великого льоху”.
І
Душа І – Пріся
(З повними відрами перейшла шлях, коли Богдан із старшиною їхав до Переяслава присягати Москві)
І. Три грішні душі
Душа ІІ – дівчина з Батурина
(“Цареві московському коня напоїла”, коли він їхав до Москви після Полтавської битви)
Душа ІІІ – немовля
(Всміхнулося до цариці Катерини, лютої вовчиці, яка, наказавши підпалити козацьку святиню, милувалася з Дніпра цією страхітливою пожежею)
ІІ. Три ворони
Українська
(Пророкувала народження близнят: “один буде, як той Гонта, катів катувати”, а другий буде катам помагати)
Польська
(Чваниться тим, що проливши під час повстання ріки крові, а повстанців за-гнавш и до Сибіру, призвівши Польщу до занепаду, тепер бенкетує в Парижі)
Російська
(Хвалиться новими указами, що спричинила до зруйнування України. Це вона призвела до тотального знищення Батурина, смерті славного Полуботка, загибелі десяти тисяч героїчних козаків на Ладозі, у Фінляндії)
ІІІ. Три лірники – скалічене покоління
Сліпий
Кривий
Горбатий
2.8. Композиція.
Для будови твору характерна троїстість як і у фольклорі (три бажання, троє синів…)
Експозиція: розповідь трьох душ про наявність льоху, який необхідно було розкопати аби вони змогли потрапити до раю.
Зав’язка: подорож-екскурс у трагічне минуле України.
Кульмінація: відсутність скарбу в малому льосі, що виявило роздратованість начальства Москви.
Розв’язка: Так малий льох в Суботові / Москва рокопала! / Великого ж того льоху / Ще й не дошукалась. 2.9. Ідейно-художній аналіз твору. Бесіда за питаннями:
– До якого періоду творчості Т. Шевченка належить цей твір?
– У чому полягає призначення льоху взагалі?
– З чим пов’язано те, що твір поета “Великий льох” тривалий час не друкували, ніби його і не було або трактували його як творчу невдачу автора?
2.9.1. “Три душі”.
– Чому місцем для зупинки під час польоту птахи обрали хрест на старій церкві?
– З якою промовою вони звернулися до Бога? Про що вона свідчить?
– За яких умов три душі могли потрапити до раю? (“Тойді у рай їх повпускаєш, / Як все москаль позабирає, / Як розкопа великий льох”)
– Що, на ваш погляд, могло переховуватися у великому льосі?
2.9.1.1. Душа І.
– Де народилася Пріся? Яким було її дитинство?
– Як до дівчини ставилися у помешканні гетьмана?
– Яким чином Т. Шевченко ідеалізує героїню? (“Росла, виростала! / Як квіточка; і всі мене / Любили й вітали / І нікому я нічого, / Ніже злого слова, / Не сказала. Уродлива / Та ще й чорнобрива”)
– До якого свята готувалася Пріся?
– Що лихого вчинила дівчина? Як у народі ставляться до прикмети, коли тобі переходять шлях з повними відрами?
– Куди прямував гетьман? (“…Він їхав в Переяслав / Москві присягати!”)
Згадайте, що вам відомо про цю історичну подію.
– Якої шкоди завдала дівчина тією водою оточуючим? (“Батька, матір, себе, брата, / Собак отруїла”)
– Для чого Т. Шевченко акцентує увагу читача на тому, що криниця, з якої Пріся брала воду, була замуленою і висохлою? Який підтекст містить цей факт?
2.9.1.2. Душа ІІ.
– Який гріх вчинила друга душа? Чи осмислено це вона зробила? (Ні, бо була недолітком)
– Що мав на увазі Т. Шевченко, описуючи пожежу в Батурині, вбивство Чеченів?
– Як у творі зображена страшна картина пожежі? Кого автор звинувачує у скоєнні лиха?
– Яких знущань зазнала героїня? Що цим самим хотів довести Т. Шевченко?
– Чому дівчина просила “московського капітана” для себе смерті?
– За що героїня вдячна самотній бабусі?
– Як дівчина пояснює причину свого гріха? (“…За те, що всякому / Служила, годила… / Що цареві московському / Коня напоїла!..”)
2.9.1.3. Душа ІІІ.
– Що свідчить про місце народження третьої героїні?
– З приводу чого мати намагалася заспокоїти свою дитину? (“Я плакала, я не знаю, / Чи їсти хотілось? / Чи, може, що в маленької / На той час боліло?”)
– На що жінка звернула увагу малечі? (“І галеру золотую / Мені показала, / Мов будинок в галері / Князі, і всі сіли / Воєводи… і меж ними / Цариця сиділа”)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)