Учимося писати твір на уроці зарубіжної літератури

Перше запитання, з якого починається кожна творча робота: “А гкий за обсягом має бути твір?”. Відповідь “Щоб розкрити тему” учням говорить усе і водночас нічого. Спостереження свідчать, що з роками обсяг письмових робіт школярів поступово зменшується. Тому відповідь педагога має бути чіткою: “Півсторінки вступ (чому я взявся саме за цю тему), півсторінки вис-новок-узагальнення (що я намагався довести), а чи можна є основній частині на півсторінки чи сторінку роз-крити тему?”. Окрім того, обсяг творчо? роботи тісно пов’язаний

із її жанром: твір-мініатюра може займат,-півсторінки, а твір-роздум потребує кількох сторінок Зазвичай педагог сам визначає жанр письмової робот/ учнів (твір-роздум, твір-мініатюра, твір-відгук тощо; Однак учень має право знати, які жанри можна використати для реалізації задуму. Тому бажано, щоб ця інформація була “під рукою” учня при написанні твору (Додаток: “Жанри письмових робіт”). Також важливо наголосити учням про необхідність дотримання вимог жанру (твір-лист починається з вітання і відповідно завершується словами прощання, його автор має “витримати до кінця обрану роль” (лист автору від читача,
від його сучасника, від “свідка подій”, одного з персонажів оповіді тощо); стаття в газету вимагає безособової форми оповіді і публіцистичного стилю тощо).

Вміння писати твір – це вміння доказово, логічно і образно письмово висловлювати свої думки.

Деякі учні вважають, що інші вміють писати твори, а в них такого таланту немає. Логічність вимагає певної послідовності у викладі думок. Важливо пояснити учням, що таке логіка оповіді: твір може розвиватися від фактів до узагальнень і навпаки; твір може починатися з висновку, а може ним завершитися; “настрій твору” може бути наростаючим (посилюватися від найпростіших до найсуттєвіших прикладів), а може плавно спадати від головних до малозначимих аргументів, які також підтверджують сказане. У будь-якому випадку необхідно склас

Ти чіткий план. Складати план вчимо учнів з першого класу, однак мало хто з них звертається до цього досвіду при написанні письмової роботи. План – це не тільки визначення певної послідовності, а й врахування характеру і якості цього виду діяльності. Учнів необхідно навчити етапам роботи над твором.

Тому на парті учня має бути план-зразок роботи над твором, у якому етап редагування виділяється жирним шрифтом або кольором (Додаток: “План роботи над твором”). Формувати навички логічного викладу думок допомагають такі види письмових робіт, як переказ, розгорнутий конспект, тезовий конспект, план прочитаного. Цим видам роботи необхідно теж навчати і практикувати їх використання і на уроці, і при підготовці учнями домашнього завдання.

Сьогодні в учнів стало “популярним” писати одразу “набіло” і навіть не перечитувати написане. План – це запорука не тільки логіки викладу думок, а й глибини розкриття теми. Нерідко учні зауважу-юіь, що план “стримує” їхню творчість.

Проблема полягає в тому, що сам педагог не реалізує на практиці усіх можливостей плану як однієї з форм творчої (!) роботи (на уроці, з текстом, над біографією письменника тощо). План має відображати глибину розуміння проблеми, логіку роздумів, послідовність наведення головних і другорядних аргументів. Чітко продуманий творчий план – це 30% успіху.

Для якісної роботи кожного учня на уроці зв’язного мовлення важливо, щоб на кожному учнівському столі були підказки (“Консультант-порадник для учня” та “Маленькі хитрощі”), адже під час написання твору часу для консультування немає.

Необхідно вчити учнів обирати і уважно прочитувати тему. У формулюванні теми твору завжди є слово, яке визначає тему (про що писати), і слово, яке визначає ідею (що необхідно довести).

Творча робота починається з вибору теми. Уважне прочитання назви теми – це початок і напрямок усієї роботи. Вчимось визначати тему й ідею письмової роботи на прикладах усім відомих (традиційних тем): “В житті завжди є місце подвигу” (тема – подвиг, ідея (“завжди”) – необхідно довести, що подвиги були, є і будуть);

“Герой нашого часу” (тема – героїчного або особливого, ідея (“нашого”) – кого сьогодні можна назвати героєм? (який він?); “У чому полягає справжня духовність людини у романі Л. Толстсго “Війна і мир”?” (тема твору – ду-у. оиність, ідея (“справжня”) – духовність за Л. Толстим (як письменник її розуміє); “Засоби сатирі+ного зображення ліліпутів у повісті Д. Свіфта” (тема – комічне у творі (“сатиричне зображення”), ідея (“засоби”) – як автор цього досягнув); “Проблема жіночого щастя у романі Ф. До-стоєвського” (тема – жіноче щастя, ідея – чому жінка не може бути щасливою (“проблема”) та ін.

Важливе значення для написання учнем цікавої і тзорчої роботи має формулювання учителем теми письмової роботи. Якщо тема звучить емоційно, цікаво або дивує школяра, тоді вона викликає роздуми, бажання творити, творчо прореагувати пазавдання. Не хочете, щоб учні списували? Формулюйте тему нетипово, тоді учні будуть вчитися висловлювати власну позицію, порівнювати, аналізувати, а і;е списувати готові твори. Доречною і цікавою як для учня, так і для вчителя буде порада постійної присутності “гнучкої теми”, тобто дотичної до різних творів, які вивчаються у школі. Наприклад, “Людина народжується не для поразки” (до кожного твору, де є конфлікт людини і людини, людини і суспільства, людини і природи), “Кожен день, що ти прожив, вважай своїм трофеєм” (один день з життя персонажа, учня), “Чому одні після дощу в калюжах бачать цілий світ, а інші – брудну воду?”, “Вона змінила не тільки світ, а й людей” (вона – жінка, любов, весна, ідея, революція, війна…), “Щастя і доля – суперники чи побратими?”, “Якого кольору щастя?”, “Душа рідної землі в мистецтві слова”, “Що означає жити із сонцем у серці?”, “За честь, за волю, за народ…”, “Не сховають хмари сонця, не сховають…” (і про природу, і про віру, і про надію), “Гаї шумлять – милуюся…”, “Про що співає вітер у траві?” та інші.

Така тема обов’язково повинна бути присутня у списку запропонованих і “мандрувати” від одного уроку зв’язного мовлення до другого. Цікаво простежити динаміку поглядів школярів, коли за однією і тією ж темою пишеться твір, але вже за іншим текстом. Теми необхідно добре продумати, адже тільки “пропущена крізь себе” тема викликає бажання творчості, самовираження.

Також необхідно звернути увагу не “некоректність” формулювання окремих тем для письмових робіт учнів. Про що має написати учень і за якими критеріями можна оцінити зміст його роботи, якщо запропоновано тему “Мої роздуми про долю Катерини Іванівни у творі Ф. Достоєвського” (адже “мої роздуми” можуть не збігатися з підручником, думкою вчителя і оцінкою критиків або бути просто відсутніми; і які мають бути “мої роздуми”, щоб розкрити тему?); “Чи потрібні донкіхоти сьогодні?” (а тоді, коли писав автор, вони були потрібні? Дон Кіхот – персонаж, який живе цінностями іншої епохи, тому з нього і глузують (рицарські шати поржавілі, супротивники надумані, “кохання” теж (адже рицарю за статусом необхідна Прекрасна Дама).

Учень може дати відповідь одним реченням: “ні тоді, ні сьогодні такі не потрібні”, і як оцінити його “творчість”?). Нерідко педагог пропонує учням написати твір-роздум на тему, яка сформульована однозначно і категорично та інших роздумів не передбачає (“Згубна влада грошей у повісті Бальзака “Гоб-сек”), До роздумів спонукає тема, у якій присутня суперечливість, невизначеність, проблемність (наприклад, “Хазяїн світу чи бранець пороку?” або “Жертва чи кат?” (“Гобсек”, “Собор Паризької Богоматері”, “Злочин і кара”). Наведені приклади ще раз підкреслюють важливість уважного прочитання кожного слова теми передусім самим педагогом.

Конспектування, написання рефератів, анотацій, складання тез – це види робіт, які сприяють розвитку навичок здобуття і оформлення інформації (виокремлення, відбору головного, систематизації…), розвитку мовлення, навичок навчальної діяльності (необхідних при вступі (навчанні) у вищі та професійно-технічні навчальні заклади і для будь-якої професійної (суспільної) діяльності). Як свідчить практика, значна частина учнів протягом навчання не набувають навичок роботи з підручником, додатковою літературою. Одна з причин – відмова педагогів від таких цінних у методиці викладання форм роботи учня як читання з олівцем, складання тезового конспекту (значна частина учнів не розрізняють конспект, тезовий конспект і переписування).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Учимося писати твір на уроці зарубіжної літератури