Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі

Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори «Енеїда» і «Наталка Полтавка» стали її класичним надбанням. Хоч для «Енеїди» Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут.

П’єса «Наталка Полтавка» – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною б’ється серце, яке

може глибоко переживати і по-справжньому кохати.

Тарас Шевченко – великий поет, геній українського народу. Тарас Григорович усе своє життя присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. У поемі «Кавказ» він засудив загарбницьку політику царизму, а в знаменитій поемі «Сон» гостро висміяв царя, царицю та їхнє оточення. У посланні «І мертвим, і живим…» Шевченко гнівно викриває панів-лібералів, картає земляків за рабське схиляння перед усім іноземним.

Поет висловлював віру, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя:

І на оновленій землі

Врага не

буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Котляревський вперше почав писати живою народною мовою,

реалістично змалював життя народу, його побут, звичаї, оспівав його патріотичні почуття, показав його моральну красу і велич. Шевченко ж пішов далі.

Він уперше гостро засудив у своїх творах ненависну народові кріпосницьку дійсність і закликав до боротьби з несправедливим ладом. По шляху Шевченка пішли письменники другої половини XIX століття. Тому Івана Котляревського вважаємо зачинателем, а Тараса Шевченка – основоположником нової української літератури.

Життя цих двох письменників можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, вони врятували український народ і українську культуру и відкрили перед ними шлях у майбутнє.

Дуже влучно про це сказав Олександр Білецький: «Енеїда» Котляревського з’явилась в епоху, коли історичні обставини поставили під знак питання дальше майбутнє української мови, а також і всієї української культури. Бути чи не бути українському народові?.. Бути! – відповіла на це запитання поема Котляревського».

Не менш влучну думку висловив і Остап Вишня, тільки про великого Кобзаря: «Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілий народ, цілу націю. Що це бідність?! Ні, це якраз велике багатство нашого народу, коли одна людина підставляє свої могутні плечі за цілий народ!»






Як обрати правильний шлях у житті.
Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі