Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ “…Співаю, тож існую'(мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича)
“…Співаю, тож існую'(мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича)
“…Співаю, тож існую”
(мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича)
Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття.
Я не людина, я рослина,
а часом я мале листя…
Живу, терплю, й умру, як всі звірята…
Звірята й зорі, люди і рослини –
у всіх одна праматір,
природа вічна, невичерпна і невтомна,
хоч час крилатий з вітром лине…
(“З зелених думок
Існування мислилось поетом як вічно змінне і життєстверджувальне. Хід думок у визначальному для творчості Антонича вірші “Пісня про незнищенність матерії” йде від часткового до загального – в світі панує колообіг, постійне народження одних речей і відмирання інших. Але трагічність людської долі (народитися, щоб вмерти?) не лякає поета. Він оптимістично дивиться на світ, бо в ньому панує народження.
Починав Богдан-Ігор Антонич як поет, але пізніше поступово розширював свій творчий виднокіл – писав статті, прозу, цікавився музикою і малярством. Осмисленням почуття, початком усього
Особливе місце в творчості Антонича посідає його вірш “Вітер століть” з посмертної книги “Зелене Євангеліє”. Твір переконує, що Антонич сприймає історію як безкінечний урок свободи і людських почуттів. Історія людства невпинно буде рухатися шляхом боротьби народів за свою незалежність і суверенні права. Поет також вказує на недосконалість людини, її дисгармонію зі світом природи.
Ось таємничіша природа
в безмежно первісній красі
(словами не розкрити тайн її).
Яка ж страшна оцього світу врода,
що отруїла дні мої…
(“Елегія про перстень молодості”).
Недосконалість заважає єднанню людини зі світом природи, перешкоджає свободі і щастю.
Хто сіє кров, той жне ненависть
(“Слово про чорний полк”).
Так відповів Антонич тим, хто вбачав у насильстві шлях до удосконалення світу.
Своєю творчістю Антонич утверджував світ правди і добра. Поет вірив у розквіт національної культури, щасливе майбутнє рідного народу. Сучасних читачів не залишить байдужими поетова спадщина, бо, як писав Дмитро Павличко, “Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Мої роздуми про поезію Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – у всіх одна праматір, природа вічна, […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. […]...
- Поетичне осмислення єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання життя” (1931), “Три […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР (1909-1937) Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання […]...
- Життєствердження в поезіях Богдана-Ігоря Антонича Богдана-Ігоря Антонича називають поетом-романтиком, поетом-мислителем. Що дає підстави для такого твердження? Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному техногенному світі: “Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич теж звіря сумне і кучеряве”. Поет вважав, що все на світі має свою душу, що має існувати […]...
- Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Твір на тему: “Життя – це найтрудніше із мистецтв” за творчістю Богдана-Ігоря Антонича “Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя прочанин”. Б.-І. Антонич Творча спадщина відомого українського поета Богдана-Ігоря Антонича є ще одним підтвердженням того, що справжній великий талант обов’язково реалізує усі можливості для того, щоб у найкоротший час пробитися через усі перепони і вийти на дорогу передових думок свого часу на […]...
- Урбаністичні мотиви в творчості Богдана-Ігоря Антонича Богдан-Ігор Антонич належить до когорти “забутих” письменників. Насправді, зовсім забути письменника, хоч як би це кому хотілося зробити, важко. Тоталітарна система не могла існувати вічно, усі імперії руйнуються рано чи пізно, і тоді світові відкриваються ті сторінки історії, які система чи імперія намагалася старанно приховати. Так відкрилися сторінки творчості Богдана-Ігоря Антонича. Творчість Антонича має одну […]...
- Зустріч з весною (за поезіями Богдана-Ігоря Антонича) Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава […]...
- Твір на тему: “Творчість Богдана-Ігоря Антонича” За своє нетривале життя, яке тривало всього 27 років, Богдан-Ігор Антонич зміг вписати своє ім’я в історію української літератури. Народився він на території тодішньої Австро-Угорщини в сім’ї греко-католицького священика, але пізніше сім’я переїхала у Львів, де майбутній поет навчався і багато спілкувався з україномовною інтелігенцією. Саме завдяки цьому він і почав творити українською мовою. Втім, […]...
- Твір на тему: “Дивосвіт поезії Богдана-Ігоря Антонича” Поезія Богдана-Ігоря Антонича – явище просто-таки унікальне і мало не єдине в своєму роді. Все це тому, що ця людина сама по собі була дивовижним мислителем і романтиком, який був шалено закоханий у природу і все живе оточуюче. При прочитанні творів цього автора дійсно складається враження про існування найвеличнішого дивосвіту – нашої природи. Перш за […]...
- Філософська лірика Богдана-Ігора Антонича (за поезіями “Автопортрет”, “Вишні”, “Дороги”) І. Антонич – непересічна постать в українській літературі. (Незвичний спосіб мислення у Богдана-Ігора ще в ранньому віці помітили батьки. П’ятирічним хлопчиком гуляв він із мамою у Віденському парку (родина нещодавно пере їхала до Відня). Матір на хвилинку відволікли, і хлопчик несподівано зник Мати в розпачі кинулася шукати сина, а хлопчик тим часом повернувся до дому. […]...
- Відповіді до теми: твори Богдана-Ігора Антонича та Осипа Турянського 1. Які основні віхи в житті Богдана-Ігора Антонича? Богдан-Ігор Антоннч народився 1909 року на Лемківщині в родині греко – католицького священика. Навчався в гуманітарній гімназії – єдиній на Лемківщині, де вчили також і українську мову. У 1928 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Впродовж п’яти років навчання вів активне життя в політичних і громадських […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Антонича «Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і тукани взором днища світу», – сказав про Богдана- Ігоря Антонича Дмитро Павлнчко. Творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- Религиозные мотивы в поэзии Богдана-Игоря Антонича “Его жизнь была короткая и высокая, как мост над узенькой штольней горной бездны. Тучи сомнения и уныния пеленали его не раз, но не помешали смелым мыслям философа и поэта переходить по нему, смотреть из него вокруг и искать взором днище мира”, – сказал о Богдане-Игоре Антониче Дмитрий Павлычко. Действительно, творчество Антонича – целостный, сложный и […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Антонича У добу високого технічного прогресу ми все частіше зустрічаємося з фактами жорстокого і свавільного втручання людини в навколишнє середовище. Тому вкрай важливо кожному усвідомити, що ставлення суспільства до природи визначає життя майбутніх поколінь. Написані більш, як півстоліття тому, поезії Б.І. Антонича і сьогодні змушують задуматися над філософськими проблемами співіснування людини і природи. Поет переконаний, що […]...
- “Выхожу один я на дорогу…” Мої роздуми про поезію М. Лєрмонтова Вірш “Выхожу один я на дорогу”, написаний Лєрмонтовим в останній рік життя, міг би бути епіграфом до всієї творчості поета. Коли читаєш ці рядки, складається таке враження, що разом із поетом проходиш ще раз “кремнистьій путь” його творчого життя – від початку і до кінця, де він завжди сам-один, знемагає від туги і страждань, все […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна […]...
- Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Основні мотиви лірики Антонича Б.-І. Антонич Творча спадщина Богдана-Ігоря Антонича є свідченням того, що великий талант обов’язково зреалізує свої можливості за короткий час і проб’ється через перепони на дорогу передових думок часу, той шлях, який поєднує серце художника і серце його народу. Перша збірка віршів поета вийшла в світ у 1931 році, коли він після багатьох митарств навчався на […]...
- Мої роздуми над рядком Ігоря Северянина Знайомлячись із поезією початку XX століття, я відкрив для себе імена нових, незнайомих мені поетів, серед яких особливе місце в моєму серці зайняло ім’я автора, чиї вірші своєю зухвалістю, упевненістю, іронією будоражили тодішню публіку. Літературний псевдонім цієї геніальної, на мій погляд, людини – Ігор Северянин. Доля його склалася трагічно. Поет сильно любив Росію і був […]...
- Урбаністичні мотиви у творчості Антонича У збірці Б.І. Антонича «Привітання життя» є вірш із промовистою назвою «Мурашник», що символізує місто. Похмура картина людського мурашника завершується пересторогою: Подумай мимохіть, як чобітьми є легко розчавити цілий світ. У вірші протиставляється село місту як природне й протиприродне. Ці мотиви знайшли своє продовження й розвиток в інших творах поета, особливо в його збірці «Ротації», […]...
- Мої роздуми про російську поезію Можна було б привести сотні доказів того, що поезія неможлива, якби не те, що вона існує. Ю. Лотман Найголовніше, що мене дивує у російській поезії, – це те, що вона майже завжди учениця “західної”, проте завжди її переростає, як на мій погляд. Справді, з уроків літератури ми знаємо, що російська поезія починалася як відтворення польської […]...
- Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От […]...
- Борис Пастернак про поета і поезію Во всем мне хочеться дойти До самой сути… Б. Пастернак Коли читаєш лірику Бориса Пастернака, стихія поезії поглинає тебе, як злива, і тобі передається вся повнота відчуття світу, захопленості ним. Поет здається невід’ємною частиною Землі, життя, її голосом – голосом лісів, лук, птахів. Невипадково, коли Пастернаку знадобилося дати визначення поезії, він узяв його із навколишньої […]...
- Чи можна охарактеризувати поезію С. О. Єсеніна як ліричну сповідь, біографію у віршах? Вірші Єсеніна – щира сповідь романтичної душі, що залучає натхненністю й прагненням оспівати кращі людські почуття. Вона іскрино й правдиво розкриває пошуки складної душі й складного життя поета. У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. От мужики ремствують на посуху, “скинувши шапки, молячись і зітхаючи”. От рибалки співають “десь удалині, на зламі ріки, древню […]...
- “Лірична сповідь: біографія у віршах”. Чи можна так охарактеризувати поезію С. Єсеніна? … Його поезія є ніби розкидання Обома пригорщами скарбів його душі. О. Толстой Вірші Єсеніна – щира сповідь романтичної душі, яка захоплює одухотвореністю і прагненням оспівати кращі людські почуття. Вона дуже щиро і правдиво розкриває пошуки непростої душі і непростого життя поета. У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. От мужики ремствують на посуху, […]...
- Лірика історії (про поезію О. Мандельштама) У листі Мандельштама до Тинянову є слова: От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі Нічого не скажеш усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по камені мандельштамовское слово перебороло матерію часу […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- У чому схожість і відмінність поглядів Тютчева і Фета на поезію? Імена Тютчева і Фета в історії літератури завжди стоять поруч. І не тільки тому, що вони сучасники, поети однієї епохи. Некрасов теж близький їм за часом, але це зовсім інша поезія, і його Муза зовсім іншого, земного походження. Вона, на думку поета, “рідна сестра” молодої селянки з вірша “Вчерашний день часу в шестом…” – страждаюча, […]...
- “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” (про поезію Б. Л. Пастернака) Цель творчества – самоотдача, А не шумиха, не успех. Б. Пастернак З перших років свого творчого шляху Б. Пастернак був прибічником правди. Намагаючись запам’ятати найбільш точно у всій складності ту або іншу мить життя, він поспішав утілити все сум’яття вражень у віршах, іноді не турбуючись про те, щоб вони були зрозумілі. Пафос молодого поета – […]...
- Стежками поезій Ігоря Муратова Харків – місто, славне своєю історією, культурним надбанням. Ореолом слави і визнання позначені імена видатних учених, поетів, художників, артистів. Справжній дивосвіт поруч з нами. Скільки незвіданих стежок простяглося у цей чарівний край людських доль, історій появи того чи іншого твору, картини, винаходу. Кожною стежкою хочеться пройти, торкнутися бентежної краси природи, дива, створеного майстрами слова, музики […]...
- Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були […]...
- Твір на тему: “Як я розумію слова давньоримського поета Вергілія “Не для глухих співаю” Стародавній Рим по повному праву вважається одним із найвидатніших культурних осередків за всю історію існування світу. Давньоримські поети і філософи сформували безліч цікавих висловлювань, які залишаються в людській пам’яті і сьогодні, через багато століть. Однією з таких надзвичайно цінних фраз є вислів про те, що Вергілій співав не для глухих. Розгляд даного висловлювання цікавий і […]...
- Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. […]...
- “Поет до кістки наш, народний” (За поезію М. Рильського) Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був громадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
- Поезію творить любов (за віршем «У дитячому серці жила Україна») Відомий український поет Дмитро Павличко написав таку фразу в своїй автобіографічній нотатці: «Поезію творить любов…» Тим самим він підкреслив думку про те, що талант письменника плекається з дитинства любов’ю до батьків, рідної землі, мови. У вірші «У дитячому серці жила Україна» поет пригадує злиденне життя на Західній Україні. Стару школу, де вчителі карали українських дітей […]...