Сосюра Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (тепер Донецької області). Його дитячі роки ми­нули у селищі Третя Рота біля Дінця. З одинадцяти років хлопець почав працювати у бондарному цеху содового заводу, потім був теле­фоністом, чорноробом.

Початкову освіту дав йому батько, крім того, Володимир багато читав, особливо захоплюючись пригодницькою літературою.

У 1911 р. він вступає до двокласного училища в с. Третя Рота. Продовжував освіту в Харківському інституті народної освіти.

Поет брав участь у громадянській

(спочатку у петлюрівській, а потім у Червоній армії) та Другій світовій війні.

Писати вірші почав з 14 років. У жовтні 1917 р. лисичанська газе­та “Голос рабочего” друкує вірш В. Сосюри “Плач волн”, потім пер­ший вірш українською мовою “Чи вже не пора”.

Як поет В. Сосюра виходить із романсової традиції, з притаман­ним їй образним рядом та інтонацією. Соціальна тематика уживаєть­ся в його поезії з сентиментальними медитаціями.

Формування його як зрілого поета припадає на пореволюційні часи. У 1921 р. вийшла збірка “Поезії”, це була друга його книжка. Перша (“Пісні крові”) не збереглася.

Цього ж року з’являється поема “Чер­вона зима”.

У 20-х роках виходять також збірки “Осінні зорі” (1924 р.), “Сьо­годні” (1925 р.), “Золоті шуліки” (1927 р.), “Коли зацвітуть акації” (1928 р.).

За десятиліття між 1922 та 1932 роками В. Сосюра був членом багатьох літературних організацій – Пролеткульту, “Плугу”, “Гар­ту”, ВАПЛІТЕ, ВУСППу.

Наприкінці 20-х років з боку критики все частіше чуються ви­слови про неправильну політичну орієнтацію поета. В цей важкий час В. Сосюра майже не пише, займається перекладами.

У 1936 р. поета приймають до Спілки радянських письменників. Наступного року з’являється збірка “Нові поезії”.

У 1940 р. В. Сосюра закінчує своє найбільше ліро-епічне полот­но – роман у віршах “Червоноармієць”.

Збірки воєнних та повоєнних років: “В годину гніву” (1942 р.), “Під гул кривавий” (1942 р.), “За мир” (1953 р.), “На струнах сер­ця” (1955 р.), “Солов’їні далі” (1957 р.)

Поема “Мазепа”, розпочата у 1929 р. та закінчена в 1959 р., потра­пила до списку заборонених творів і була надрукована аж у 1988 р.

До самого останнього дня поет залишався людиною активною, діяльною, життєлюбною. Помер В. Сосюра 8 січня 1965 р.






Як не помилитись у виборі друга.
Сосюра Володимир Миколайович