Дмитро Павличко

Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 р. в с. Стопчатові на Прикарпатті у багатодітній селянській родині. Початкову освіту отримав у польській школі в с. Яблунів, потім навчався в Коломийській гімназії. Закінчував середню освіту вже в радянській десятирічці.

1948 р. вступив до Львівського університету. Ще навчаючись, очолює літературну частину Львівського театру юного глядача.

З 1953 p. навчається в аспірантурі, досліджує поезію І. Франка, але скоро залишає наукову роботу. Цього ж року виходить перша збірка поета “Любов і ненависть”.

Вже

у 1954 р. за рекомендацією М. Бажана поета приймають до Спілки письменників СРСР.

1955 р. з’являється друга збірка “Моя земля”, 1958 р. – збірка “Чорна нитка”, 1959 р. – збірка “Бистрина”.

1958 р. у Львові виходить збірка “Правда кличе!”, за червоною обкладинкою якої приховувався гострий осуд тоталітаризму, національних перевертнів та безбатченків.

У 1957-1959 pp. завідує відділом поезії журналу “Жовтень”.

1960 р. виходить чергова збірка “Днина”, через два роки з’явля­ються ще дві – “Пальмова віть” та “Жест Нерона”.

1964 p. переїздить до Києва і працює на

кіностудії ім. О. Довжен­ка. 1964 р. приносить читачеві збірку вибраної поезії “Пелюстка і лоза”.

Збірки сімдесятих років: “Сонети подільської осені” (1973 p.), “Вогнище” (1979 p.), “Таємниці твого обличчя” (1979 p.).

У вісімдесятих роках поет зосереджується на соціально-філо­софській проблематиці, виходять збірки “Спіраль” (1984 p.), “По­еми і притчі” (1986 p.), “Ялівець” (1989 p.).

Пише Дмитро Павличко і для дітей. Великою популярністю ко­ристуються його поеми “Золоторогий олень” (1968 p.), “Пригоди кота Мартина” (1984 p.).

У дев’яностих роках Д. Павличко стає засновником Руху, Демо­кратичної партії України, він один із лідерів парламенту (1990- 1994 pp.), тепер займається дипломатичною роботою.

Часто у своїх віршах поет звертається до проблеми мови. Мова для нього – це цінний скарб, який передається з молоком матері, який не можна втратити, не загубивши себе. Ставлення до мови – критерій моральності людини. Поет розглядає найскладніші пробле­ми людського існування, такі як свобода людської особистості, само­визначення, моральність, прагнення до правди. Тема кохання у Дмит­ра Павличка багатогранна, це найблагородніше почуття. Деякі з його віршів стали добре знаними у народі піснями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Дмитро Павличко