Винниченко Володимир Кирилович

Народився Володимир Кирилович Винниченко 16 (за старим сти­лем) липня 1880 р. в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Кіровоградська область). Батько його був селяни­ном. Початкову освіту В. Винниченко отримав у сільській школі, потім навчався у Єлисаветградській гімназії, однак не закінчив її, бо пови­нен був заробляти на життя. Пізніше він склав екстерном екзамени за середню школу і у 1900 р. вступив на юридичний факультет Київ­ського університету.

З першого курсу В. Винниченка виключають і ув’язнюють як члена

місцевої організації Революційної української партії. З цього почалася його політична діяльність. Арешти та ув’язнення повторю­валися не один раз. Нарешті письменник змушений був виїхати за кордон. Жив у Франції, Австрії, Швейцарії, Італії. На деякий час він приїздить нелегально на Україну, у 1914-1917 рр. переховується на батьківщині від поліції, працює в журналі “Украинская жизнь”.

Перші його твори – поема “Повія” та оповідання “Народний діяч” – написані 1901 р. Першим надрукованим твором стала повість “Сила й краса” (згодом “Краса і сила”), що побачила світ 1902 р. Пише він багато, часто друкується,

спілкується з відомими літерато­рами. Виходять повісті та оповідання “Темна сила”, “Честь”, “Сту­дент”, “Салдатики!”, “Федько-халамидник”.

У 1906 р. з’являється друком збірка оповідань “Краса і сила”, цього ж року В. Винниченко пише п’єсу “Дисгармонія”. У 1910 р. трупа М. Садовського ставить “Брехню”. Драми В. Винниченка були дуже важливими для українського театру тієї доби, цікаві своїм но­ваторством, пошуком свого місця у світовій драматургічній традиції.

У 1918 р. митець написав роман “Записки Кирпатого Мефистофеля”, у якому відтворив духовний крах людини, що повністю піддала себе революційній діяльності і втратила морально-етичні орієнтири нормального буття.

23 вересня 1920 р. В. Винниченко остаточно залишив Україну, підмовившись від співробітництва в уряді. І скоро він потрапив у списки запеклих націоналістів, ворогів радянської влади.

У 1950 р. з’являється роман “Слово за тобою, Сталіне!”, у якому письменник висловлює надію на зміну політичного курсу СРСР.

Помер В. Винниченко у 1951 р. за межами рідної землі.

В. Винниченко – письменник, у творчості якого поєднались найсуттєвіші риси його доби – від критичного реалізму до модернізму. Майстерність його перш за все проявилася у тво­ренні конфліктів, що випробовують героїв на моральну витри­валість, збереження власної гідності.






Твір-роздум без мови немає народу.
Винниченко Володимир Кирилович