І безвинна корчилася Русь
Показати б тобі, насмішниці
І улюблениці всіх друзів,
Царськосельській веселою грішниці,
Що трапиться з життям твоєї…
А. Ахматова
Неповторну і щиру поезію залишила після себе Ганна Андріївна Ахматова. Емоційний щоденник і правдиву літопис часу представляє її краща поема “Реквієм”.
Читаючи великі сторінки, дивуєшся мужності і стійкості жінки, що зуміла не тільки все це гідно пережити, але і переплавити свої та людські страждання у вірші.
Здіймався, як до обідні ранньої,
По столиці здичавілої йшли,
Там зустрічалися
Сонце нижче і Нева туманней,
А надія все співає вдалині.
Вирок…
І відразу сльози ринуть,
Ото всіх вже виділена.
Немов з болем життя з серця виймуть,
Немов грубо навзнак перекинуть,
Але йде… Хитається… Одна…
Ні один правдивий документ історії не дає такого емоційного напруження, як твір Анни Андріївни. Вона зуміла передати особисті страждання, пережиті мільйонами росіян, як інтимніше і суто особисте почуття. Воістину, це дано обраним!
Сімнадцять місяців кричу, Кличу тебе додому,
кидались в ноги катові,
Ти син і жах мій.
Все переплуталося
І мені не розібрати
Тепер, хто звір, хто людина,
І довго ль страти чекати.
Поема писалася з перервами двадцять шість років, змінювалося життя, старше і мудріше ставала Ахматова. Твір, як клаптева ковдра, зібрано з найгостріших епізодів російської дійсності. Роки репресій лягли на країну і душі людей незгладимій болем.
І впало кам’яне слово
На мою ще живу груди.
Нічого, адже я була готова,
впораюся з цим як-небудь.
У мене сьогодні багато справи:
Треба пам’ять до кінця вбити,
Треба, щоб душа закам’яніла,
Треба знову навчитися жити.
У невеликій за обсягом поемі Анни Андріївни вдалося філософськи осмислити і передати настрій найтрагічніша епізоду російської історії, коли ламалися долі і життя мільйонів громадян країни. Завдяки мужності А. Ахматової і подібним їй ми знаємо правду про той страшний час.
Це було, коли посміхався
Тільки мертвий, спокою радий.
І непотрібним сережку, бовтався
Біля в’язниць своїх Ленінград.
І коли, збожеволівши від борошна,
Йшли вже засуджених полки,
І коротку пісню розлуки
Паровозні співали гудки,
Зірки, смерті стояли над нами,
І безвинна корчилася Русь
Під кривавими чобітьми
І під шинами чорних Марусь.
Схожі твори:
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Поема “Реквієм” уперше була записана на папері 1962 року, хоча складена була ще до 1940. Ахматова згадувала, що до цього часу напам’ять знали поему лише одинадцять друзів і жоден не зрадив її. Це ще й тому, що в тих віршах була висока правда про страждання цілого народу під п’ятою тоталітаризму. Епіграф було датовано 1961 роком: […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- Селянська Русь у зображенні H. А. Некрасова (Поема “Кому на Русі жити добре”) 1. Основний зміст поеми. 2. Селянство в поемі. 3. Тяжка частка й простої щастя російського народу. 4. Матрена Тимофіївна як символ російської жінки. 5. Гриша Добре клонів – ідеал інтелігенції для Некрасова. Поема “Кому на Русі жити добре? ” є для Н. А. Некрасова програмним добутком. Створюючи його багато років, автор вкладав особисті подання про […]...
- “Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу” Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, […]...
- І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна […]...
- Твір По віршах А. А. Ахматовій Роки сталінізму відгукнулися диким болем і нелюдськими стражданнями в долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього дивовижного монстра – перенесла Ганна Ахматова. Сина Ахматової, Лева Гумілева, кілька разів заарештовували. Під враженням від цих подій народився чудовий добуток – поема “Реквієм”. Читання цієї поеми робить незабутнє враження, дає урок мужності й щиросердечної […]...
- Твір на суспільну тему “Київська Русь в історії України” Держава Русь зі столицею в Києві стала колисковою майбутньої держави України. Це було ще за кілька сотен років до того, як взагалі виникла назва Україна. Ще тоді були закладені основи майбутньої української культури. У Київській Русі розвивалася слов`янська писемність, створювалися історичні пам`ятки, літописи. Русичами було прийняте православне християнство, яке зберіглося в Україні дотепер. Будувалися церкви, […]...
- Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї королеви російської поезії. У бурях […]...
- Що я зрозумів читаючи Анну Ахматову Ганна Ахматова – поет, що прийшов у літературу в першому десятилітті нового, XX століття й світ, що покинув, коли XX століття перевалило далеко за шістдесят. Найближчою аналогією, що виникла вже в перших її критиків, виявилася давньогрецька співачка любові Сапфо: росіянці Сапфо часто називали молоду Ахматову. Дитинство поетеси пройшло в Царському Селі (там вона вчилася в […]...
- Твір на тему: І в таємниці – ти живеш, Русь. О. Блок Батьківщина – одна з головних тем у творчості кожного поета. І проте Росія Блока – це особливе явище, це ім’я епохи, що загинула після революції. Як ніхто інший, Блок відбив у своїх віршах про Росію розповсюджені тоді серед інтелігенції почуття – замилування своєю країною, жаль нелегкої долі, відчуття вибраності, тривога за її долю, передчуття “нечуваних […]...
- Ганна Ахматова У вигляді Ганни Ахматовій вражає багато чого… Мені подобається, що вона зуміла відстояти своє право бути не просто ученицею, коханою й дружиною Миколи Гумилева, але право бути поетом. Гумилев спочатку пишався дружиною, що складає вірші, але незабаром його серцю стала миліше просто дружина – домашня, зручна, звичайна. Ахматова ж не пішла з вибраного шляху Ця […]...
- И в тайне ты почиешь, Русь. А. Блок Родина, Россия – одна из главных тем в творчестве каждого поэта. И тем не менее Россия Блока – это особое явление, это имя эпохи, погибшей после революции. Как никто другой, Блок отразил в своих стихах о России распространенные тогда среди интеллигенции чувства – восхищение своей страной, сострадание нелегкой доле, ощущение избранности, тревога за ее судьбу, […]...
- Русь в поэме Гоголя “Мертвые души” Интерес к творчеству Гоголя не ослабевает и в наши дни. Наверное, причина в том, что Гоголь сумел наиболее полно показать черты характера русского человека, величие и красоту России. В статье “В чем же наконец существо русской поэзии и в чем ее особенность”, начатой еще до “Мертвых душ”, Гоголь писал: “Поэзия наша не выразила нам нигде […]...
- О народных промыслах из кн. “Живая Древняя Русь” (Осетров) Есть на правом берегу Вятки Дымковская слобода. В ней исстари селились печники и игрушечники – мастера делать глиняные свистульки. Говорят, что слободу потому и назвали Дымковской, что в ней по утрам над каждой избой поднимались хвостатые клубы дыма. Происхождение глиняного промысла народное предание связывает с местным праздником “Свистуньей”. По всей вероятности, “Свистунья” в далекие годы […]...
- О колокольном звоне из кн. “Живая Древняя Русь” (Осетров) Любила Русь колокольный звон. Уже в первой половине четырнадцатого века (а возможно, много раньше, но сведений нет) колокола делали в Москве и Новгороде. Новгородская летопись в 1342 году отметила: “…архиепископ Василий велел слить колокол великий к святой Софии и привел мастера из Москвы, человека почтенного, по имени Борис”. Этот же Борис, по словам летописца, отливал […]...
- Старая Русь в восприятии поэтов послеоктябрьского периода В молодости Марина Цветаева не скрывала своей неприязни к Петру Великому. Она очень любила Москву и не могла простить того, кто лишил этот город венца столицы. Москва для Цветаевой была символом старой, патриархальной Руси, которой противостояла грубая сила царского каприза. Старая Русь была для Цветаевой как бы даром Божьим, и ее разрушение поэтесса воспринимала как […]...
- Русь, рождающая умельцев (по сказу Н. С. Лескова “Левша”) Знаменитым произведением Лескова “Левша” зачитываются как взрослые, так и дети. Простой тульский оружейник Левша вызывает не только симпатию, но и глубочайшее восхищение. В Левше одновременно присутствуют черты как обыкновенного человека, так и сказочного героя. Левша – яркий представитель простого народа. Писатель не случайно наделяет мастера столь удивительными умениями. Именно такими талантами на самом деле обладают […]...
- “Деревянная сказка” из кн. “Живая Древняя Русь” (Осетров) Те, кто не бывал на Онеге, думают, что Кижи – это островок, случайно затерявшийся среди водных просторов. Знающие люди рассказывают, что на озере – ни много ни мало – 1650 островов! Глядя на ели и бет резы, отраженные в воде, на солнце, краснеющее в волнах, облака, проплывающие словно невесомые корабли, я вспоминал пейзажи Рериха1, Нестерова2, […]...
- Образ матері-страдниці в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися “ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних “ворогів народу” відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. […]...
- О храме Покрова на Нерли из кн. “Живая Древняя Русь” (Осетров) Поэты сравнивают храм Покрова на Нерли с парусом, уносящимся вдаль по безбрежным волнам времени. Иногда прославленную белокаменную церковь под Владимиром уподобляют лучистой безмолвной звезде, уплывающей в бесконечность мироздания. Благородные пропорции белого храма, отражающегося свыше восьми веков в водах, точно и естественно вписываются в окружающий пейзаж – луговое среднерусское раздолье, где растут духмяные травы, лазоревые цветы […]...
- Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” У кожного поета – своя трагедія. Саме вона і цікава сучасникам. Трагедія Анни Ахматової в тому, що ціле покоління не знало свого поета. Для багатьох Ахматова залишалася автором любовних віршів, чарівних, глибоких, але далеких від тривог і жахів сучасного життя. Далеко не всі знали про те, яка величезна праця йде в душі поета, які гнівні […]...
- Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно, у замкнутому кордоні, і кричать, […]...
- Читаючи Ганну Ахматову Майстерність Ахматової було визнано майже відразу ж після виходу першого її поетичного збірника “Вечір”. А добутки, які вийшли після цього, ще більше підтвердили незвичайний талант поетеси. Г. Ахматова у своїх віршах в нескінченній розмаїтості жіночих доль: коханки і дружини, вдови і матері. Твори Ахматової являють собою складну історію жіночого характеру непростої епохи. Саме у 1921 […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Ахматової 1. Розкрийте роль поетичної деталі на прикладі будь-якого вірша А. Ахматової. Поезія Анни Ахматової небагатослівна, але коротка поетична деталь робить її місткою і всеосяжною. Критик Н. Недоброво писав, що сила, глибина і точність ахматовських слів така, “що коли б ми так розмовляли, то, для повної вичерпа – ності людських стосунків, кожному з кожним достатньо було […]...
- “Мне дали имя при крещении – Анна” (за творчістю А. Ахматової) На зламі минулого і теперішнього століть, напередодні Жовтневої революції, в епоху, уражену двома світовими війнами, у Росії виникла і склалася одна з найзначніших у всій сучасній світовій літературі “жіноча” поезія – поезія Анни Ахматової. За висловом О. Коллонтай, Ахматова дала “цілу книгу жіночої душі”. Вона “вилила в мистецтві” складну історію жіночого характеру, виявилася відкривачем великої […]...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше […]...
- Мій улюблений поет – Анна Ахматова Дуже важко говорити про улюбленого поета, особливо якщо це відомий, талановитий поет, якщо його творчість – досягнення світової культури. Про мого улюбленого поета, Анну Ахматову, написано багато, і написано здебільшого тими, хто був її сучасником, безпосередньо спілкувався з нею, учився в неї. Але в кожної людини може бути і свій Пушкін, і своя Ахматова. Той, […]...
- Твір на тему: “Аналіз поеми “Реквієм” Анни Ахматової” Поема “Реквієм” є одним з основних досягнень спадкоємиці “Срібної доби” Анни Ахматової, де вона різко піддає критиці диктатуру сталінізму як неприйнятну форму державного варварства. Написати цей твір поетесу спонукали події з сімейного життя. Її двох мужчин, чоловіка та сина, заарештували за підозрою членства в антирадянському гуртку. Згодом синові інкримінували участь в терористичній організації антирадянського спрямування […]...
- Мотив історичної пам’яті в поезії (По творчості Г. А. Ахматовій) Ганна Ахматова – поет, що прийшов у літературу в першому десятилітті нового, XX століття й світ, що покинув, коли XX століття перевалило далеко за шістдесят. Найближчою аналогією, що виникла вже в перших її критиків, виявилася давньогрецька співачка любові Сапфо: росіянці Сапфо часто називали молоду Ахматову. Дитинство поетеси пройшло в Царському Селі (там вона вчилася в […]...
- Створення узагальненого портрета та проблеми історичної пам’яті у поемі «Реквієм» Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають великий талант, здатний передати не лише фактографію, а внутрішні шари того, що […]...
- Пізня поезія Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Тема твору Поезія Ганни Ахматовій Я хочу розповісти про Ганну Ахматової, моїй улюбленій росіянці поетесі. Поезія цієї дивної людини гіпнотизує своєю простотою й волею. Твору Ахматової не залишать байдужим нікого, хто хоч раз чув або читав їх. Майстерність Ахматової бути визнано майже відразу ж після виходу першого її поетичного збірника “Вечір”. А вийшли через два роки після цього “Чіткі” ще […]...
- “Неможливо жити душі без пісень” (за поезією А. А. Ахматової) Музика і звук – те, що оточує кожну людину з дитинства. І очарування звуку не тільки в тому, що він втілює в собі життєву ситуацію, ніби всотує її в себе, але й у тому, що тривало зберігає її, оберігаючи від руйнування часом. У непідвладності звуків плину часу – високо оцінена Ахматовою надійність, надійність вірного свідка: […]...
- Твір на тему: Відбиття трагедії особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматовій “Реквієм” Життя Ганни Ахматовій була трагічною. Ця мужественная жінка, на частку якої випали страшні часи, пережила багато горя. В 1921 році розстріляли Миколи Гумилева. Хоча на той час Ахматова була з ним розведена, біль за нього, за інших людей, які безвинно гинули, ранила її серце. Як поет Ахматова теж переживає не кращі часи: її вірші публікуються […]...
- Г. А. Ахматова “Реквієм” (Досвід рецензії) Ні, і не під далеким небозводом, і не під захистом далеких крив, – Я була тоді з моїм народом, там, де мій народ, до нещастя, був. Ганна Андріївна Ахматова… Це ім’я зараз відомо, мабуть, всім, навіть не аматорам поезії. Від прабаби, татарської княгині Ахматової, іде цей знаменитий псевдонім, яким вона замінили прізвище Горенко. Народилася Ганна […]...
- Роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм” Доля Анни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були в розлученні! Їх як і раніше пов’язував син Лев. Доля батька повторилася в сина. У тридцяті роки за безпідставним звинуваченням він був […]...
- Моя Анна Ахматова Непросто прожити життя жінкою. Навіть якщо це жінка така велична і сповнена гідності, як Анна Ахматова. Але її поезія переконує усіх у тому, що жінка – створіння тендітне і чутливе, здатна до високих почуттів, і разом із тим розум – її невідмінна риса. Іронічність деяких віршів вражає глибоким проникненням у суть речей. Таким є вірш […]...
- Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. (Головна тема роману – дослідження проблеми сім’ї, аналіз кризових явищ у сучасній письменнику родині.) ІІ. Структура роману. (Роман складається ніби з двох творів, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної та доля дворянина, який живе в селі й займається вдосконаленням свого господарства та […]...