Загальна характеристика всесвітнього літературного процесу першої половини XX століття

Перша половина XX століття для літератури вирізняється такими тенденціями. Передусім, саме на межі ХІХ-ХХ століть і в першій чеверті XX століття забуяв модернізм, продовжилися традиції символізму (в основному до 1910-х рр.), імпресіонізму, відчутним був вплив неоромантизму, спалахнула й відпала зірка футуризму (передусім у Італії та Росії десь у 1910-20-ті роки); те саме можна сказати й про творчість дадаїстів (1916-1922); насамперед у Франції та Іспанії; сюрреалістів насамперед у Німеччині – експресіоністів і т. д. Саме на початку XX століття остаточно

сформувалася література “потоку свідомості”, про що сповістила читачів поява “Євангелія модернізму” – роману видатного ірландського письменника (спочатку – реаліста, а потім – модерніста) Джеймса Джойса “Улліс” (1922) . Але не можна забувати, що саме в цей час створювалися шедеври літератури іншої естетичної орієнтації.

Так, саме на початку – у першій половині XX століття плідно працювали письменники-реалісти: англієць Д. Голсуорсі (“Сага про Форсайтів”, 1906-1921); американець Т. Драйзер (“Сестра Керрі”, 1900; “Трилогія бажання”: “Фінансист”, 1912; “Титан”, 1914; “Стоїк”,

1947; “Американська трагедія”, 1925 та ін.); но-белеат (1954) Е. Хемінгуей (“Прощавай, зброє!”, 1929; “По кому подзвін”, 1940; та ін); росіяни Максим Горький (“Мати”, 1906; “Справа Артамонових”, 1925; “Життя Клима Самгіна”, 1927-1936; автобіографічна трилогія “Дитинство”, 1913-1914; “В людях”, 1916; “Мої університети”, 1923; п’єси “Міщани” та “На дні”, обидві 1902 р. та ін.) та нобе-леат (1965) М. Шолохов (“Тихий Дон”, 1928-1940; “Піднята цілини”, 1932-1960 та ін.); француз Р. Роллан (“Жан-Кристоф”, 1904-1912№ “Зачарована душа”, 1922-1923 та ін.); німець Е. М. Ремарк (“На західному фронті без змін”, 1929; “Три товариші”, 1938 (т. зв. тема “втраченої генерації”) та ін.

Починаючи десь із 1920-30-х років безумовного “законодавця мод” у всесвітньому літературному процесі немає. Саме в цей час починається, сказати б, “центонна” епоха його розвитку (див. відповідь на питання № 1 білета № 12). Поруч із реалізмом розвиваються започатковані раніше та виникають нові модерністські напрями та течії: екзистенціалізм (передусім у Франції: Ж. Сартр, А. Камю та ін.); зароджується т. зв. “драма абсурду” (Е. Ионеско, С. Беккет), яка дасть свої сходи вже на початку другої половини XX століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Загальна характеристика всесвітнього літературного процесу першої половини XX століття