Загальна характеристика всесвітнього літературного процесу першої половини XX століття

Перша половина XX століття для літератури вирізняється такими тенденціями. Передусім, саме на межі ХІХ-ХХ століть і в першій чеверті XX століття забуяв модернізм, продовжилися традиції символізму (в основному до 1910-х рр.), імпресіонізму, відчутним був вплив неоромантизму, спалахнула й відпала зірка футуризму (передусім у Італії та Росії десь у 1910-20-ті роки); те саме можна сказати й про творчість дадаїстів (1916-1922); насамперед у Франції та Іспанії; сюрреалістів насамперед у Німеччині – експресіоністів і т. д. Саме на початку XX століття остаточно

сформувалася література “потоку свідомості”, про що сповістила читачів поява “Євангелія модернізму” – роману видатного ірландського письменника (спочатку – реаліста, а потім – модерніста) Джеймса Джойса “Улліс” (1922) . Але не можна забувати, що саме в цей час створювалися шедеври літератури іншої естетичної орієнтації.

Так, саме на початку – у першій половині XX століття плідно працювали письменники-реалісти: англієць Д. Голсуорсі (“Сага про Форсайтів”, 1906-1921); американець Т. Драйзер (“Сестра Керрі”, 1900; “Трилогія бажання”: “Фінансист”, 1912; “Титан”, 1914; “Стоїк”, 1947; “Американська

трагедія”, 1925 та ін.); но-белеат (1954) Е. Хемінгуей (“Прощавай, зброє!”, 1929; “По кому подзвін”, 1940; та ін); росіяни Максим Горький (“Мати”, 1906; “Справа Артамонових”, 1925; “Життя Клима Самгіна”, 1927-1936; автобіографічна трилогія “Дитинство”, 1913-1914; “В людях”, 1916; “Мої університети”, 1923; п’єси “Міщани” та “На дні”, обидві 1902 р. та ін.) та нобе-леат (1965) М. Шолохов (“Тихий Дон”, 1928-1940; “Піднята цілини”, 1932-1960 та ін.); француз Р. Роллан (“Жан-Кристоф”, 1904-1912№ “Зачарована душа”, 1922-1923 та ін.); німець Е. М. Ремарк (“На західному фронті без змін”, 1929; “Три товариші”, 1938 (т. зв. тема “втраченої генерації”) та ін.

Починаючи десь із 1920-30-х років безумовного “законодавця мод” у всесвітньому літературному процесі немає. Саме в цей час починається, сказати б, “центонна” епоха його розвитку (див. відповідь на питання № 1 білета № 12). Поруч із реалізмом розвиваються започатковані раніше та виникають нові модерністські напрями та течії: екзистенціалізм (передусім у Франції: Ж. Сартр, А. Камю та ін.); зароджується т. зв. “драма абсурду” (Е. Ионеско, С. Беккет), яка дасть свої сходи вже на початку другої половини XX століття.






План твору білий кінь шептало.
Загальна характеристика всесвітнього літературного процесу першої половини XX століття