“Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова”

Як називають період з 1910 до 1940-х років?

Літературознавці називають його першим періодом літератури XX століття або періодом “між війнами”, маючи на увазі Першу та Другу світові війни та різкі змі­ни й ідеологічне протистояння, які характеризували як політику, економіку, со­ціальну сферу, так і мистецтво >

Які філософські концепції визначили розвиток мистецтва цього періоду?

Від початку XX століття проявилася велика кількість рівноправних концеп­цій буття, суспільства і людини, що прийшла замість єдиної концепції, яка грун­тувалася

на християнській системі цінностей. Це спснсеріанство, фройдизм, ек­зистенціалізм, духовно-біологічна концепція П. Тейяра де Шардена, науковий соціалізм тощо. Спроби побудувати ідеальні соціальні концепції на основі техно­кратичних, класових чи расистських імперських концепцій призвели до тоталі­тарних тенденцій.

Якими є головні риси мистецтва?

У мистецтві відбувалося становлення двох провідних методологічних систем і напрямів, які протистояли одне одному, – модернізму і реалізму. Для мистецтва XX століття суттєво більше, ніж раніше, характерні глобальність та взаємозв’язок усіх культурних

явищ, що було пов’язано з економічними зрушеннями, з форму­ванням світового ринку, з інтеграцією національних чинників у формування сві­тової культури.

Що таке магічний реалізм?

Це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастич­ного, побутово-конкретного та міфологічного, міф і реальність сплітаються задля глибшого проникнення у суть явищ.

Хто з письменників розвивав традицію міфологічного реалізму?

Франсуа Рабле, Ернст Теодор Амадей Гофман, Микола Гоголь, Едгар По, Ми­хайло Булгаков.

Які мистецькі явища лежать в основі міфологічного реалізму?

Спроба осмислення законів життя у. глобальному масштабі за допомогою міфу як основи мистецтва – перший із чинників міфологічного реалізму. Другим чин­ником стала інтеграція національних культур до процесу осмислення законів бут­тя з допомогою засобів мистецтва, виникнення національно забарвлених, фоль­клорних у своїй основі творів. Злиття цих двох чинників справило серйозний вплив на розвиток магічного реалізму у світовій культурі.

Які риси магічного реалізму наявні у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” ?

Передусім біблійна основа роману, вочевидь, спрямовує читача пов’язати зміст роману із загальнолюдськими вічними проблемами, відображеними у бі­блійних текстах. Національні особливості побуту, відтворені у романі, пов’язані з традиційно-міфологічними уявленнями слов’ян: упир Варенуха, шабаш відьом, на який Маргарита прибуває традиційно для слов’янської міфології – на мітлі, хай і осучасненій. Міфічні особи, шо їх зустрічає Маргарита тієї ночі біля річки, теж із нашої міфології. Та й інші побутові уявлення про існування таємного світу мають національно-міфологічний характер. Разом із тим обидві реальності роману – і єршалаїмська, і московська, мають чисто побутові вказівки на час дії, ознаки кон­кретної реальності: існування торгсину, письменницьких організацій та їх звича­їв, наявність тролейбуса, який з’явився 1934 року, відгомін непу в подіях тощо; у єршалаїмських розділах вказівка на 14 нісана, що припадало на п’ятницю (не ра­ніше 29 року) і не пізніше 35 року, коли Каїфа й Пілат були позбавлені своїх по­сад. Отож реальність цілком впізнавана, і разом із тим міф, що має конкретно на­ціональні ознаки, по-своєму реальний, оскільки є частиною ментальності героїв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова”