«Людська комедія» Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції другої половини ХІХ століття

Кожний із нас знайомиться з творами Оноре Бальзака у різному віці. Тому і сприймаються вони по-різному.

Хтось по-малечому уявляє собі шагреневу шкіру і сприймає твір, як казку з бабусиних уст, а хтось свідомо уявляє життя французького суспільства уже в юнацькі роки. Але твори Бальзака – це ті твори, до яких людина не раз повертатиметься протягом життя і сприйматиме їх як щось нове і наново відкрите для себе.

На думку Сенеки, життя вимірюється не довжиною, а змістом. Мабуть, цими ж критеріями керувався і Бальзак, створюючи свою «Людську

комедію». Автор написав 97 творів із 143 задуманих, відтворивши широку реалістичну картину французького суспільства першої половини ХІХ століття.

Епопею автор поділив на три підрозділи: «Етюди про звичаї», «Філософські етюди» та «Аналітичні етюди», хоча розподіл цей є умовним, адже в усіх творах письменника присутні і показ звичаїв певної верстви населення, і філософські роздуми автора і від своєї особи, і від особи героїв, і глибокий аналіз подій, оцінку яких дано визначити читачеві. Проте авторський розподіл і нерівнозначний, адже розділ «Етюди про звичаї» став найбільшим не лише за обсягом (налічує 72 романи),

а і за ідейним спрямуванням.

До того ж більшість дійових осіб кожного з творів продовжує своє життя на сторінках інших повістей і романів «Людської комедії». Серед цих персонажів Ежен Растиньяк, Жак Коллен (Вотрен), віконтеса де Бос-сан, Дельфіна Нусинген, Б’яншон і багато інших.

А разом із героями автор звертається і до тем, які намічені в одному з творів, а мають своє продовження в інших творах, перегукуються з основною проблематикою епопеї.

Центральною темою «Людської комедії» є тема згубної влади грошей, ненаситної гонитви за наживою. Саме гроші спотворюють стосунки між людьми, роблять предметами торгу найцінніші людські якості – любов, дружбу, нівелюють роль сім’ї, науки, мистецтва.

Найвідомішими творами Бальзака є «Гобсек», «Ежені Гранде», «Батько Горіо», «Втрачені ілюзії». Перекладами цих творів на українську мову ще в минулому сторіччі займались видатні класики. Творами Бальзака захоплювались Шевченко, Франко, Леся Українка. Не дивно, що наші сучасники з задоволенням знайомляться з творчістю Бальзака. Леся Українка, наприклад, всім радила читати «Втрачені ілюзії».

Мені подобається цей твір, проте більш подобається «Батько Горіо», адже сім’я завжди є основою будь-якого суспільства, тому історія буржуазного суспільства, яку задумував розкрити Бальзак, бере початок саме в цьому творі. Потоптана дочками батьківська любов викриває характер трагедії усього буржуазного суспільства. А особисте життя героїв стає частиною суспільної моралі.

Не менш жахливим є життя лихваря, якому гроші замінили близьких людей, у повісті «Гобсек». Це стосується не лише Гобсека, який не визнавав власної дочки, а й людей вищого суспільного класу, дворян. Так графиня де Ресто заради кохання розорює власних дітей.

А роман «Шагренева шкіра», який очолив серію філософських творів письменника! Хіба ж не реалістично зобразив автор дійсність? Адже, зображуючи долю молодого поета, Бальзак викриває жорстоку гру пристрастей, жах і трагізм повсякденного життя.

Шагренева шкіра є символом приречення особистості, яка прагне лише насолоди. Автор вважає, що праця низів і паразитизм верхів несумісні.

Майже в усіх своїх творах Бальзак виступає майстром типізації і узагальнення. При цьому всі його образи виразні й індивідуальні.

Герої творів Оноре Бальзака – представники різних суспільних верств, які під впливом дійсності набувають тих чи інших реалістичних рис і самі стають виявом цієї дійсності, адже життя і характер людини зумовлюються суспільними відносинами.

Але підтекстом у «Людській комедії» Бальзака мені вважається судження, що за будь-яких суспільних обставин людина має залишатися людиною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

«Людська комедія» Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції другої половини ХІХ століття