Юрій Іванович Яновський
Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 року на хуторі Маєрове (тепер с. Нечаївка) у родині службовця. Закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював статистом та інспектором. Навчався в Київському політехнічному інституті. Працював головним редактором Одеської кіностудії. Після відвідин парусника “Товариш” Яновський задумує написати твір про киномитців і моряків, роман “Майстер корабля”, який занурює нас у мрії про захопливі подорожі.
З 1927 року Яновський переїздить до Харкова і занурюється у літературну творчість.
“Вершники” – твір романтичного епосу. Яновський не тільки дуже переживав особисті і народні біди, але і вмів відгукуватися на добро, приклонявся перед чесними, працьовитими мудрими натурами, радів кожному прояву чуйності. Яновський був сповнений романтичною мрією, яка, здається, і досі витає у кабінеті письменника. На книжковій шафі – макет вітрильника з білими вітрилами і щоглами. Жоден з відвідувачів не може не зупинитися біля невеличкої бригантини, яка колись надихала письменника. Письменник був сином часу, громадянином, який йшов у ногу з народом, тому тема сучасності – головна у його творчості. Для нього було обов язком творити в художній літературі образ сучасника. Це засвідчують і “Мамуто-ві бивні”, і “Короткі історії”, і “Мир”, і “Київські оповідання”, за які автора удостоїли державної премії. Але найбільша нагорода для митця – схвалення читачами його творів. У нашій літературі Юрій Яновський залишився зіркою першою величини.
Образну канву роману зіткано так, що її основні складові сприймаються як художні символи. Символічною є вже назва твору, символічні образи безіменного листоноші, синів і батьків половців, навіть вітер, який дме з моря. Ліричні відступи, експресивні пейзажі схожі на народну пісню. За ними стоїть не одна понівечена доля. Все. це є першоелементом романтизму Ю. Яновського. У романі подано багато проблем: дикі й руйнівні стосунки між дітьми однієї сім ї, з одного боку, і сталим, вивіреним життям батьків – з другого; проблема національної гідності людини.
У романі подано два кола: коло батьків і коло дітей, яке розвивається через згубні амбіції братів. З іншого боку, назва нбвели “Подвійне коло” може означати і два кола братовбивства: Оверко – Андрія, Панас – Оверка, а при зустрічі Панаса і Івана себе знищує Панас. Отже, проблематика твору Ю. Яновского криється в тому, що громадянська війна є найсуворішою, найстрашнішою з усіх воєн, бо в ній брат може вбити брата.