Твір на тему: “Країна Казка – реальність чи мрія?” за драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”

Драматичний етюд О. Олеся “По дорозі в казку” є одним з найяскравіших творів української символістської драматичної літератури. У цьому творі письменник максимально абстрактно вирішив усі проблемні і тематичні площини. Персонажі в етюді не мають власних імен, а лише узагальнені – Хлопчик, Дівчинка, Перший з натовпу тощо. Наскрізною є і символіка твору, адже Казка – це благо, добро, омріяна країна, червоні маки – це дороговказ на шляху до цієї країни, а сама дорога – шлях морального очищення людей.

Тему, які автор затонув в етюді, не нова в українській і світовій літературі: це і розбіжність між реальністю та ідеалом, між дійсністю і мрією, і взаємовідносини міх індивідуальністю і колективом (натовпом). На ці теми були написані і “Мойсей” І. Франка, і “Легенда про Данко” М. Горького, та ще багато не менш видатних творів. Але у своєму етюді проблеми взаємодії особистості і натовпу О. Олесь вирішує зовсім по-іншому. У його творі люди блукали по темному лісу, в якому не було нічого “рідного й знайомого”, а герой прагнув вивести їх з цієї темряви.

Страшний

ліс був місцем постійного перебування натовпу, спотвореного власними лінощами, засліпленого прагматизмом і наляканого змінами. Натовп казав герою: “Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживемо”. У цьому і полягала сутність психології натовпу і, як не дивно, у деяких випадках, на жаль, залишається незмінною і сьогодні. Натовп не ставить собі на меті нічого, окрім сірого існування, він думає тільки про свій вік і не замислюється про майбутнє. І хоч герой і вірив у казку та прагнув дійти туди не тільки сам, а довести натовп, він все ж зневірюється, бо розуміє, що тільки йому тісно в хаті, де “ніде й крил розправить”.

Вочевидь, натовп просто не готовий прийняти Казку, до якої його прагне довести герой. Отже, виявляється, що Казка – не для всіх. А причина, через яку натовп замість світлої Казки обирає темний ліс, криється у кожному з цієї юрби. До того часу, поки кожен з натовпу не вирішить, що йому необхідно мати власний шлях до мрії, поки бажання лідера не стане особистим бажанням кожного з юрби, поки кожен не стане таким, як і герой, доти жоден на потрапить до омріяної героєм Казки.

Можна припустити, що саме шлях до світлої Казки є можливістю очищення від темряви, саме ця дорога є символом страждань, а Казка є метою блукань.

В етюді О. Олеся “По дорозі в Казку” відчувається вплив філософії двох світів – світу духовного і матеріального. І хоча ціннішим і вищим є духовний світ, на жаль, перемагає матеріальний. Тому фінал твору і виходить таким оптимістичним, тому до Казки так ніхто і не потрапляє. Але питання, чи вдасться комусь із натовпу, який повернувся назад у темряву, хоча б одним оком побачити Казку, автор залишає відкритим. Тому надія не це все ж таки залишається.






Твір на тему декамерон.
Твір на тему: “Країна Казка – реальність чи мрія?” за драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”