Твір на тему: “Країна Казка – реальність чи мрія?” за драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”
Драматичний етюд О. Олеся “По дорозі в казку” є одним з найяскравіших творів української символістської драматичної літератури. У цьому творі письменник максимально абстрактно вирішив усі проблемні і тематичні площини. Персонажі в етюді не мають власних імен, а лише узагальнені – Хлопчик, Дівчинка, Перший з натовпу тощо. Наскрізною є і символіка твору, адже Казка – це благо, добро, омріяна країна, червоні маки – це дороговказ на шляху до цієї країни, а сама дорога – шлях морального очищення людей.
Тему, які автор затонув в
Страшний ліс був місцем постійного перебування натовпу, спотвореного власними
Вочевидь, натовп просто не готовий прийняти Казку, до якої його прагне довести герой. Отже, виявляється, що Казка – не для всіх. А причина, через яку натовп замість світлої Казки обирає темний ліс, криється у кожному з цієї юрби. До того часу, поки кожен з натовпу не вирішить, що йому необхідно мати власний шлях до мрії, поки бажання лідера не стане особистим бажанням кожного з юрби, поки кожен не стане таким, як і герой, доти жоден на потрапить до омріяної героєм Казки.
Можна припустити, що саме шлях до світлої Казки є можливістю очищення від темряви, саме ця дорога є символом страждань, а Казка є метою блукань.
В етюді О. Олеся “По дорозі в Казку” відчувається вплив філософії двох світів – світу духовного і матеріального. І хоча ціннішим і вищим є духовний світ, на жаль, перемагає матеріальний. Тому фінал твору і виходить таким оптимістичним, тому до Казки так ніхто і не потрапляє. Але питання, чи вдасться комусь із натовпу, який повернувся назад у темряву, хоча б одним оком побачити Казку, автор залишає відкритим. Тому надія не це все ж таки залишається.