Тільки в “сродній праці” щастя людини (за творчістю Г. Сковороди)
Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Саме його внесок в українську культуру і літературу є величезним. Письменник переконаний: щастя кожної окремої людини залежить від правильно обраного життєвого шляху. Ідея “сродної праці”, яка є основною умовою існування будь-якої особистості, наскрізно звучить у всій його творчості. “Людина без праці не може мати щастя і морального задоволення”, – говорить він.
Цю ідею автор дотепно розвінчує у своїх байках: “Собака й Кобила”, “Зозуля
У байках Г. Сковороди я побачила, як він розкриває нам, нащадкам, стан людини, переповнення її щастям, задоволенням від здійсненого, коли вона займається працею, яка їй до душі, для якої вона народжена. На його думку, люди на повинна прагнути працювати за покликанням, яке дасть їй велике моральне, а як наслідок – і матеріальне задоволення. “Тільки духовне призведе до матеріального, а не матеріальне – до духовного”, – зауважував у своїх працях філософ.
Найбільша трагедія стається тоді, коли людину усувають від її “сродної праці”. Якщо відірвати бджолу від її улюбленої роботи (збирати нектар), дати їй готовий мед, то не буде трудівниця щасливою.
Автор не раз стверджує, що певні обдарування і покликання має кожен, але і лід лише пізнати себе й обрати “сродну працю” за основу свого подальшого існування, і саме це неодмінно принесе щастя, задоволення від пройденого життєвого шляху.
Отже, всі люди можуть бути щасливими. Але в чому ж щастя людини? Сковорода переконливо довів, що щастя людини – в самій людині, в пізнанні своїх нахилів, своєї природи, в “сродній” з нею праці.
Тільки людина вирішує, чим їй займатися впродовж свого життя, який шлях і брати, кого кохати, з ким спілкуватися, як жити. Отже, вона сама вирішує, чи бути щасливою…
Сковорода ж був щасливою людиною, бо у своїх творах “дожив” до нашого часу і, на мою думку, ще довго житиме в серцях українців. І хто знає, можливо, не одна людина, прочитавши твори великого філософа, побудувала свій життєвий шлях саме так, як він учив, і стала від цього по-справжньому щасливою. Тож, мабуть, слід і нам до нього прислухатися.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)