«У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне» (за творчістю Рильського)

Проблема щастя людини хвилювала багатьох митців. Не лишається вона поза увагою і в творчості Максима Рильського. В його збірці «Троянди й виноград» чуємо таку відповідь: у праці, яка освітлена великою силою натхнення і творчості.

Ось лісник, який має велику хіть до щеплення, іде по лісу. А через рік з’являються нові пагінці на гілках дерев. Щаслива втома дівчини, що прийшла з поля, машиніста, вкритого порохом, пропахлого димом.

Прекрасний у своїй праці і допитливий юнак, що досліджує тонкі закони опилення. Їхня праця стала творчістю

і дає радість.

Та в щастя людського є два крила: красиве і корисне. Адже відпрацювавши в полі, дівчина поспішає до гряди з квітами, а машиніст поспішає до виноградинка, де кучерявляться зелені листки. Життя людини немислиме без краси і без праці:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне,

У щастя людського два равних є крила.

Троянди й виноград, красиве і корисне.

Та краса – явище дуже складне. Ось волошка із вірша «Лист волошки». Хлібороби лають її через те, що вона шкодить жигу. Але яка прекрасна вона у вінку, яка чарівна в кришталевій вазі.

До вічного образу Сикстинської

Мадонни звертається поет в однойменному вірші. Прагне людська душа до високих вершин мистецтва. Живиться вона вічною красою і величністю героїнь картин Рафаеля. Вбирає вона й музичну чарівність віршів Максима Рильського.

Відкриваєш збірку його поезій – і з великим задоволенням спілкуєшся із чарівним світом прекрасного, з райдужними переливами поезії, слухаєш чарівну її музику, відчуваєш себе по-справжньому щасливим.






Твір мій друг дік сенд.
«У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне» (за творчістю Рильського)