Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького

Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі «Чорна рада»

Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі «Чорна рада» показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту.

Сомкові автор симпатизує, милується ним, бо «Сомко

був воїн уроди, возраста і красота зіло дивної» (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже, чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманські».

Вій був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об’єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів.

Та,

на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:

«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рада устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»

І все ж він мужній, благородний, відваги йому не бракує. Загибель Сомка автор розуміє як трагедію цілого народу. Іван Брюховецький – протилежність Якиму Сомку, бо він уособлює в собі всі негативні риси характеру: лихий, підступний, лицемірний, жорстокий. Це людина без совісті і честі; він гірше за Сомка гнітив народ. Дуже любив владу, тому підкупом та обіцянками зумів привернути на свій бік більше прихильників козацької старшини і навіть московських представників. Здобувши владу, він жорстоко розправився з тими хто підтримував Сомка.

«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Васюту, полковника Ніжинського, полковника Лубенського, осавулів та інших полковників заслана на Москву, котрих на Сибір заслано немало старшини козацької», – повідомляє «Літопис Самовидця».

Отже в образі Сомка автор втілив почуття патріотизму бо його турбує доля свого народу землі. Брюховецький – уособлення всього лихого, що призводить до кровопролитної війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького