Зіставлення образів Хігінса і Дулітла

Насправді дивовижний успіх експерименту Хігінса зумовлений насамперед непересічною особистістю самої Елізи. Жодні найновіші й найефективніші методи викладання, ніякий педагогічний хист не змогли б допомогти шановному професорові, якби дівчина не виявилась такою наполегливою в досягненні мети, такою сприйнятливою до всього того, чого її навчали Хігінс – свідомо, і Дулітл – скоріш інтуїтивно, власним прикладом, власним життям. Сміттяр Альфред Дулітл в соціальному плані перебуває, як би мовити, “на дні”, але це особистість і яскрава,

і незвичайна. Під час аналізу твору з’являються всі підстави стверджувати, що багатьма, якщо не всіма, позитивними рисами характеру Еліза зобов’язана саме своєму батькові.

Вражаюча пластичність поведінки цієї ліодипи, її вміння майже миттєво порозумітися із будь-яким співбесідником, здоровий цинізм у ставленні до дійсності та людей, оригінальність мислення і почуття власної гідності очевидні. Та, на нашу думку, набагато цікавішими в образі Альфреда Дулітла є його виняткове пристосовництво до будь-якої ситуації: він залишається самим собою і як сміттяр, коли ми його бачимо вперше, і як “поважний буржуа”,

що має сьогодні одружитися. Інакше кажучи, змінюються обставини, та не Змінюється людина: особистість залишається особистістю. Альфред Дулітл – це непересічна й самодостатня людина, ставлення якої до світу завжди було особистісним. Але, про це потрібно пам’ятати, саме така людина формувала внутрішній світ Елізи.

Міфічний Пігмаліон створив Галатею, в яку богиня вдихнула життя, а Дулітл, “Пігмаліон дна”, створив Елізу – і створив її саме такою, якою зустрів квіткарку Хігінс. Професорові залишилось за допомогою свого р/іистецтва “огранувати і відшліфувати” цей незвичайний “алмаз”, перетворивши його на коштовний камінь. Ато ж діамант може бути тільки з алмазу! Ось чому Альфреда Дулітла можна сміливо назвати “Пігмаліоном №1″ стосовно Елізи. Саме він є автором досконалості, яка пЬніше буде шанобливо наречена “міс Дулітл”…

Зіставлення образів Хігінса і Дулітла потрібне для того, щоб виявити, яким чином кожен з’них впливав на формування Елізи як особистості. ТЕЖЄ зіставлення має допомогти школярам в осягненні загального задуму П’ЄСИ і водночас змусить звернути увагу на поетику твору. При цьому не залишиться осторонь і проблема позитивного героя, а також моральної основи в житті.

Нарешті, зіставлення цих персонажів і визначення їхнього впливу на формування внутрішнього світу Елізи дає можливість багато в чому зрозуміти і образ головної героїні твору. У цій п’єсі досить важливими й актуальними є ідеї фабіанства, “створення нової людини” завдяки зміні умов її життя, прищепленню культури і збагаченню внутрішнього світу людини. Безперечно, що автор “Пігмаліону” цілком серйозно ставиться до можливості таким чином покращити життя суспільства в цілому. І справді, об’єктивно образ Елізи зазнає змін, зовні просто вражаючих, протягом розвитку дії п’єси. Усвідомлення ж ролі батька і Хігінса у формуванні характеру Елізи може переконати старшокласників у тому, що не можна абсолютизувати зовнішній вплив на людину. Насамперед від самої людини значною мірою залежить, чи виявиться зовнішній позитивний вплив на неї результативним для розвитку особистості.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Художній твір опис зимового лісу.
Зіставлення образів Хігінса і Дулітла