Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича
Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича
“Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле
…У збірці “Велика гармонія” панує послідовна релігійність, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіви біблійних псалмів. Наступна збірка “Три перстені” – ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі. Тут знаходимо “приземлені” біблійні реалії (варто згадати слова “Народився Бог на санях” із поезії “Різдво”) й священну символіку, перенесену на земні події. Твори цієї збірки пронизані пантеїстичним світосприйняттям:
Отак під небом неосяжним і безмежним
Ростуть і родяться звірята, люди і рослини.
Росте Антонич, і росте трава,
І зеленіють кучеряві
Ми зустрічаємо романтично-ідеалістичне трактування природи, навіть поклоніння природі, коли людина не тільки не відриває себе од довкілля чи вивищується над ним, навпаки – може, скажімо, усвідомлювати себе деревом:
Стіл обростає кучерявим листям,
І разом з кріслом я вже куш.
З черемх читаю – з книг столистих –
Рослинну мудрість вічних пущ.
Наступна збірка “Книга Лева” відкриває для нас світ Біблії. Її головна ідея – зустріч із Богом і бачення вічності, яке дозволить авторові відкрити сутність творчого процесу. Антонич звертається до захоплюючого процесу власної міфологізації світу; так наприклад, назву збірки можна витлумачити в такий спосіб: Лев – 5-й знак зодіаку; означає силу сонця й “прозорий” вогонь. В алхімії лев позначає вогонь, золото. У геральдиці – відвагу й мужність. Наостанку, “Книга Лева” – назва Євангелія апостола Марка.
Головний мотив збірки “Зелена Євангелія” – містика, де слово функціонує як магічні заклинання, відбувається поєднання природи з людською підсвідомістю. У цих віршах поет досліджує циклічність світової історії й природи, які виступають тут цілком релігійними процесами.
Нарешті, в останній збірці “Ротації” панує песимістичний світогляд, передчуття апокаліпсису – кінця світу. Колосальне світове місто постає як коло катастроф і тюрем, як місто-пекло, складене з примітивних геометричних форм.
Як бачимо, Б.-І. Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості. Перлина світової літератури – головний елемент його релігійних пошуків.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)