Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”
Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють здійснювати свої задуми, у них думка невіддільна від справи, вони не знають різниці між
“Нові люди” – це демо крати-різночинці, кращими передставителями яких були люди, подібні до Добролюбову й самому Чернишевському Одним з головних героїв роману є Віра Павлівна. Як і більшість “нових людей”, вона знайома з нестатком, рано початку работать. Найважливішою рисою її характера є глибоке отвращение до всякого роду гнобленню, прагнення до незалежності й волі.
Вона відрізняється гордим і рішучим характером. Вірі Павлівні властиво постійне прагнення до духовного обогащению. Як і інші “нові люди”, вона може бути щаслива лише тоді, коли приносить радість і щастя
У многом подібні їхні біографії. Лопухов – син міщанина, а Кірсанов – син переписувача повітового суду. Багато чого їх зближає е героєм роману Тургенева “Батьки й діти”. Як Базарів гірдился тим, що його дід землю орав, так і вони пишаються своїм простим походженням.
Відбивши багато важливих рис характеру нового человека, Тургенєв у той же час наділив Базарова такими рисами, які не були властиві підлинним різночинцям. Лопухів і Кірсанов тому все-таки отличаются від Базарова. Поруч із “новими людьми” у романе показаний Рахметов – “особливийний людина”, “вища натура”, человек “іншої породи”. Дворянин по походженню, він стає демократом по переконанню. У прораз Рахметова втілені кращі риси передових людей епохи Чернишевского.
У цьому герої чимало й таких рис, які були присущи самому авторові Рахметов – професійний революціонер, вождь. Не відразу став він “особливийним людиною”. Приїхав у Петербург звичайним юнаком. Сближение з Кірсановим, що познайомив його з навчанням социали стов-утопістів і філософією Фейербаха, з’явилося поштовхом до превращению його в “особливого человека”. Обдарований незвичайними здатностями, Рахметов, вивчивши теорію соціалізму, незабаром приходит до революційної дії.
Він з разючою швидкістю расширяє коло своїх знань, тщательале готовить себе до революційної діяльності, знаючи, що йому прийдеся перенести тяготи й позбавлення, бути може навіть катування царських палачей. Рахметов – найважливіший герій роману, тому що ідейний зміст добутку полягає в призиве до революційної боротьби за соціалістичне перетворення суспільства Чернишевський вірив у перемогу революции. У своєму романі він попитался заглянути в майбутнє.
Чорнішевский уважав, що соціалізм розкріпачить жінку від домашйого рабства, що суспільство возьпозначок на себе значну частку забот про виховання підростаючого покоління
(1 votes, average: 5,00 out of 5)