Переказ твору Падалки: Голубі артерії землі. Стисло
Чи не видається це дивним – писати про воду, та з одверто значущими наголосами, заради чого, власне, автор і поклав собі взятися за перо, маючи намір поділитися деякими своїми думками і спостереженнями? Вода…
Ми знаємо: ЇЇ так багато на нашій планеті, вона розлилась морями, вирує великими океанами, тече в стрімких і тихих ріках і ручаях, невтримно нуртує в голубих озерах і дзюркотить у звичайній лісовій копанці. Вона, без перебільшення, напоїла все живе і суще на землі й зробилася вірним супутником технічного прогресу, другом і помічником
Протягом останнього десятиліття в країнах Заходу не раз лунало занепокоєння вчених щодо жахливого майбутнього планети. За їхнім
У природі все злагоджено досить надійно і стійко. Треба лише вміти жити з нею в дружбі, любити і шанувати її. Та й коли бути обізнаним і до ікінця відвертим, тієї ж, скажімо, води для всіх потреб розвитку людства потрібно не так уже й багато – десь близько відсотка від усіх запасів її на землі. Водні ресурси нашої блакитної планети давно відомі вченим. Єдине, з цілком зрозумілих причин, що не вповні ще обчислено, то це масу підземної води, але й тут з часом не буде білих плям. Озброєна новітніми приладами й методами практична геологія здобувається на приємні несподіванки. Так, останнім часом у Сахарі, цьому правічному полоні спеки, виявлено на глибинах двох – трьох тисяч метрів надзвичайно великі джерельні запаси, придатні для пиття, не кажучи вже про зрошення. Сахара, отже, має шанс перестати бути Сахарою!..
Води в природі багато. Навіть, либонь, надто. У морях і океанах її, без перебільшення, стільки, що вона могла б укрити геть усю нашу земну кулю шаром завтовшки… чотири кілометри. Континенти, власне, являють собою острови серед неокрайого водного безмежжя. Щоправда, все це вода солона і гірка. У всіх-бо морях і океанах розчинено майже двадцять мільйонів кубічних кілометрів різких мінеральних солей. Якщо б, підраховано задля цікавості, їх випарувати, то ми мали б на планеті шар солей у сто тридцять п’ять метрів. Прісної ж води, а відтак, – поставлено необхідний знак рівняння, – і питної є тільки три відсотки від цієї водної прірви. Потреба ж у ній рік у рік зростає. І навальна прогресія просто-таки гіпнотично залякує. До того ас, спеціалісти в своїх порівняннях недвозначні: в нашу добу, запевняють вони, звичайна Н20 цінніша за золото, бо її немає чим замінити. Справді, будь-яке викопне паливо сьогодні здатні замінити могутні сили атома. Дедалі ширше входять у наше життя штучні синтетичгі матеріали. Та жоден живий організм на землі не може існувати беа води. 1 людина – насамперед. Адже її організм на три чверті складається з води. Втрата її лише на десять відсотків закінчується фаталь| но. А все наше оточення, середовище, весь світ?! Щоб виростити тонну зерна чи одержати тонну цукру, потрібно тисячу тонн води. Тонна бавовни, проте, “випиває” вдесятеро більше.
Слід зауважити, що розташування підземних вод на теренах нашої країни досить нерівномірне. Найкраще забезпечені з цього погляду облаї сті в межах так званого Дніпровського та Волинсько-1 Іодільського артезіанських басейнів. Бідні на підземні води промислові райони Донбасу, центральні області, район Причорномор’я, Керченський півострів і пін денне узбережжя Криму. Частина сіл цієї зони практично не забезпеченії питною водою, яку доводиться транспортувати.
Нерівномірне природне залягання й розподіл прісних глибинних вод з одного боку, й невідповідність між їхніми прогнозними запасами т; використанням – з другого, створили в ряді районів хитливу попиту і його задоволення. Це, в першу чергу, Керченськії! півострів, Степовий Крим, Феодосія, Євпаторія, Донбас, Харків, Львів. Тож треба берегти голубі артерії землі.
(За Падалкою)