Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича

Поема “Пан Тадеуш” (1834) – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики. Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників

повстання 1830-1831 рр., “Пан Тадеуш” прозвучав як схвильоване оповідання про далеку батьківщину, і поет недаром мріяв в епілозі про те, щоб його поема стала всенародним надбанням, щоб її дівчата співали “за пряжею тонкою”.

Коли б до тої я дожив потіхи, Щоб заблукали ці пісні під стріхи І щоб селянки тихою порою Співаючи за пряжею тонкою Про дівчинку, що як музик зачула, То й сірі гуси геть свої забула, Про те, як гнала селезня сирітка Понад водою, гарна, ніби квітка, Щоб узяла до рук оце писання, Таке ж немудре, як і їх співання. (Переклав М. Рильський)

Міцкевич жив у Німеччині, Швейцарії, Франції. Останні роки

життя працював у паризькій бібліотеці, звідки вирушив з політичною місією до Константинополя. Тут 26 листопада 1855 року великий польський поет помер. Іван Франко писав: “Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один із найгеніальніших людей, яких видало людство”. Українською мовою твори Міцкевича перекладали Петро Гу-лак-Артемовський, Левко Боровиковський, Іван Франко, Павло Тичина, Микола Бажан, Андрій Малишко і – найбільше – Максим Рильський.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича