Страсті-мордасті (переказ)

У провінційному місті молодий торговець баварським квасом ввечері зустрічає гуляти жінка. Вона, п’яна, стоїть в калюжі і топає ногами, розбризкуючи бруд, як діти. Торговець веде її до неї додому, вона погоджується йти з ним, думаючи, що він її клієнт. “Дім” представляє собою підвальну дірку, в якій, крім жінки, живе її син з хворими ногами. Вона народила його в п’ятнадцять років від старого сладострастніка, у якого служила покоївкою. Льонька (так звати хлопчика) цілими днями сидить у своїй дірі і дуже рідко бачить білий світ. Розважається

він тим, що збирає в різні коробочки всяких комах, яких йому вдається зловити, дає їм смішні прізвиська (павук – Барабанщик, муха – Чиновниця, жук – дядько Никодим і т. п.) і наділяє у своїй фантазії людськими рисами, які він підглядає в клієнтах своєї матері. Ці комахи складають для Льоньки особливий світ, який замінює йому справжній, людський. Втім, про людському світі він невисокого поняття, бо судить про нього з тих, хто приходить в їх дірку розважатися з його матір’ю.
Мати кличуть Машка Фроліха. Вона, мабуть, серйозно хвора (у неї провалився ніс, хоча “заразної” вона себе не вважає). Вона шалено любить сина
і живе тільки заради нього. У той же час вона людина пропаща, хворий і спився. Майбутнє, таким чином, не обіцяє її синові нічого хорошого.

Льонька не по роках мудрий і серйозний. Він відноситься до матері як до малого дитя, жаліє її і вчить життя. Одночасно він зовсім дитина, не має ніякого досвіду життя.
Торговець (він же оповідач і alter ego автора) починає відвідувати хлопчика і намагається якось скрасити його життя. Але ситуація така безнадійна, що у фіналі оповідання герой розуміє: він опинився в глухому куті: “Я швидко пішов з двору, скриплячи зубами, щоб не заплакати”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір у народі кажуть не все те золото що блищить.
Страсті-мордасті (переказ)