Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса
“А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування.
У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, до чарівної України була головною темою творчості митця.
На чужині, в ув’язненні, Василь Стус жив і марив Україною. У похмурих північних пейзажах йому бачився рідний край:
Неосяжна осонцена днина,
І собором
Написалась на мурах тюрми.
Бачить автор змучену Україну і в образі калини, що зацвітає рудими слізьми “на колимськім морозі”. У душі поета живуть самотність, покинутість, велика туга, яку супроводжують “безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце, і простір, і сніг”. Такі переживання охоплюють душу ліричного героя у творі “На колимськім морозі калина…”. Мотив самотності можна побачити і в поезії “У полі синьому, як льон…”, в якій ліричний герой намагається вистояти попри всі перешкоди, прожити життя так, як потребує душа. А вистояти дуже нелегко, бо проти беззахисної
Тугою за рідним краєм проникнута поезія “Верни до мене, пам’яте моя…”. Ліричний герой прагне пригадати найкращі часи свого життя, найкращі куточки рідної землі.
Любов’ю до України, тугою та журбою за нею пройнято й багато інших поезій Василя Стуса: “За мною Київ тягнеться у снах…”, “Сосна із ночі випливла, як щогла…”, “Такий близький ти, краю мій…”. В усіх творах тема любові до України розкривається через гіркі, болючі переживання поета.
Серце митця завжди линуло до України, мабуть, з думкою про неї він і помер. Василь Стус вірив, що нащадки познайомляться з його творами, вірив, що не залишить його поезія читача байдужим до долі матінки-України, знав напевно, що у своїх творах повернеться до рідної країни, до рідного народу. Недаремно ж писав:
Народе мій, до тебе я ще верну,
І в смерті обернуся до життя…
Схожі твори:
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху (як нам здається) падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби […]...
- Релігійні мотиви поезії Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого є слова німецького філософа Фрідріха Ніцше «Бог мертвий». Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог «почвар і люті» прагне помалу небо Додолу опускати, аби […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії Стуса У неділю, 19 листопада 1989 року, українська земля прийняла вимучене тюрмами і таборами тіло свого сина – поета Василя Стуса. Поруч у могилу на Байковому кладовищі лягли його побратими Олекса Тихий і Юрій Литвин. Лягли в рідну землю, щоб хоч цим трагічно запізнілим поверненням на батьківщину пригасити на якусь мить журбу рідних та друзів, розбудити […]...
- Любові до краси рідного краю (за поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри) Упродовж багатьох століть люди намагалися відобразити природу на художньому полотні, фотографіях, у художніх творах. Багато видатних художників, музикантів, письменників, поетів написали безліч творів, в яких описували природу, закликаючи любити її, берегти, захищати від винищення. Серед українських поетів найближчі мені М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина. Кожен з них по-своєму бачив і тонко відчував велич і […]...
- Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії […]...
- Образ України в поезії Стуса Василь Стус завжди жив Україною. Навіть тоді, коли відбував жорстоке і несправедливе покарання у мордовських таборах. Ця любов була сенсом його життя. Навіть у похмурих північних пейзажах Василеві бачилася Україна. Невеличкий вірш: «На колимськім морозі калина…» є тому переконливим доказом. Качина зацвіла і на чужій землі, але рудими слізьми. Чи не вперше цвіт калини порівнюється […]...
- Мотиви лірики Стуса Тема України проходить майже через усі поезії В. Стуса. Хоч би що він не писав: про свою дружину й сина, про себе й свою самоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і смерть – завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать утраченої Батьківщини. Україна – це трунок, що п’янить […]...
- Поняття любові й дружби в поезії В. Стуса Кохання… Яке воно було для поета, що велику частину свого життя був відірваний від рідної землі, від родини? Вчитаймося у ці рядки: Вона і я поділені навпіл Містами, кілометрами, віками. Кілометри і роки пролягали між поетом та його дружиною. Він мучився, вона чекала, страждаючи його болем, переживаючи його відірваність від усього світу. Що вона відчувала […]...
- Тема твору: Шевченківські мотиви в поезії Василя Стуса Два різних століття. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів, Т. Шевченка і В. Стуса, Батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, […]...
- Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. (Народе мій… Твоїм будущим душу я тривожу…). Рідна земля […]...
- Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”, – говорив […]...
- Відображення святого почуття любові до рідного краю (за віршем «Видиш, брате мій…») Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий з Василем Стефаником спостерігали трагічні картини життя бідного українського люду, який через Краків рушав у далекі світи шукати кращої долі. Ці спостереження знайшли своє відображення у їхній творчості: у Василя Стефаника в новелі «Камінний хрест», а в Богдана Лепкого – у поезії-шедеврі «Видиш. брате мій…» Повертаючись із театральної вистави, побачив […]...
- Шевченківські мотиви в поезії Стуса Два різних сторіччя. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів. Т. Шевченка і В. Стуса, батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. Їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, […]...
- Мотиви лірики В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу особи Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного […]...
- Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного складу, […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за […]...
- Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Творчість великого Кобзаря неосяжна та різноманітна, а сам він був основоположником нової української літератури. Слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні Шевченко присвятив своє палке слово, щире серце, навіть своє життя. Вся його творчість пройнята палкою любов’ю до Батьківщини, до рідного народу. Не одне покоління […]...
- Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України […]...
- Я вірю у відродження рідного краю (Звернення) До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса) У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю У кожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. Для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. Таким було ставлення до рідної землі неперевершеного Поета від Бога Тараса Шевченка. Кобзар безмежно любив і своїх пращурів, і своїх сучасників, і майбутнє покоління роду українського. Та любити, щиро вболіваючи за долю співвітчизників – це одне, […]...
- Твір на тему: Мотиви лірики В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу особи Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного […]...
- Давайте спробуємо написати твір за творчістю В. Стуса Слово Василя Стуса, довго замовчуване, знищуване, але все ж таки слово, що вижило, нарешті повертається до свого читача. Поет-патріот завжди вірив в це, тому що він жив на Україні, дихав нею, мріяв про неї, чекав кращих для неї часів. Василь Стус не дочекався цього, але дочекалося його слово, що зараз живе власним життям, як гірке […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, […]...
- Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” Рідну землю не вибирають – на ній народжуються, там живуть. А якщо доводиться відтіля виїхати, то її ніколи не забувають, тому що це значить зрадити своїх корінь, свою пам’ять, самого себе. Тільки духовною єдністю з рідним краєм і живе людина. А виходить, якщо на Батьківщині відбувається трагедія, це озивається болем у людському серці. Боліло серце […]...
- Трагедія рідного краю в драмі «Бояриня» Леся Українка – Лариса Петрівна Косач – взяла собі псевдонімом назву своєї багатостраждальної Батьківщини. Сучасники називали її «чи не єдиним чоловіком на всю соборну Україну». Вона мала могутній і різнобічний талант: перекладач, критик, публіцист, фольклорист. Творчість її – одна з вершин розвитку художньої і політичної свідомості українського народу, яскраве явище нашого сьогоднішнього духовного життя. Драма […]...
- Вірш В. Стуса “Сто років, як сконала Січ” Василь Стус належить до плеяди письменників, які у своїй творчості відстоювали демократичні традиції, твори яких сповнені любові до України. В. Стуса хвилювали проблеми тривоги за знелюднення людини, за долю української історії і культури. Поет боровся за національне відродження, за державність, за оновлення суспільства і за це був заарештований і засуджений, але самозречено і відважно відстоював […]...
- Утвердження нездоланності рідного народу в поезії «Я утверждаюсь» Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш «Я утверждаюсь», написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – […]...
- Твір: Художній дивосвіт – поруч (література рідного краю) Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля. Саме ним, Диким полем, їхав у свій безславний похід князь Ігор з дружиною. І бачив нашу донецьку […]...
- Жіноча доля як уособлення трагедії рідного краю у драмі «Бояриня» Патріотична драма «Бояриня» була написана Лесею Українкою в 1910 році. Поетеса дуже любила свою країну, свій народ, її хвилювала доля рідної України, яка перебувала під владою Росії, не мала навіть власної державності. Удрамі «Бояриня» Леся Українка засуджує тих українців, які зрадили батьківщину, які заради почестей служили російському царю. Драма починається з опису родини Оксани, її […]...
- Краса природи рідного краю (за поезією “Журба”) З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм […]...
- Художній дивосвіт – поруч (література рідного краю) Колись давно Харківщину називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих рік нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Чула ця земля стогін і плач» клич бойових сурм і тупіт звихрених козацьких коней. Перелила свою зажуру й ніжність кришталеві мелодії диво-пісень, […]...
- Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя… (за творчістю Стуса) Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі «розвиненого соціалізму» за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає […]...
- Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку – несамовита пристрасність (“Ярій, душе”), з другого – філософська заглибленість, розважливість (“ваговита дозрілість речей”). 2. Особливості віршованої […]...
- Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” З літами Олександр Довженко все частіше згадував рідну хату, благословенний край свого дитинства. Згадуючи зачаровану річку Десну, сінокіс, діда, батька, матір, письменник “сміявся і плакав”. На схилі свого вкороченого сталінізмом життя до нього все частіше приходили спогади. Вони мучили його й без того змучену душу, відвідували у неспокійних, тривожних снах. В одному з листів до […]...