«Люби свій край, Всю душу солов’їну І серця жар йому віддай» (Володимир Сосюра)
Рідна земля для кожної людини с найдорожчою і найсвятішою. Саме рідна земля давала поетам натхнення й віру в завтрашній день, в неї прохали вони мужності й Сили, щоб творити «пісні солов’їні». Ніжне почуття до рідної землі бентежило й видатного українського поета Володимира Сосюру:
Є любов до сестри, і до матері, і до дружини.
Є багато любові, та найдужча й найвища з усіх,
Непогасна, як вічність, до тебе – моя Україно,
Що зростила мене в голубому розгоні доріг.
(В. Сосюра. «Перед битвою»)
«Люблю України кохане небо», –
Рідний край вони любили щиро і віддано – «і в щастя мить, і у негоду», хоча іноді і не вистачало сили, щоб оборонити його від численних ворогів. Але попри всі нещастя, які зазнавала Україна, наші предки вберегли мову свою, культуру і рідну землю.
Ми благословляємо «той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими
Ні! Сили на землі нема
І сили на землі не буде,
Щоб потягти нас до ярма,
Щоб потоптати наші груди…
(Максим Рильський. «Слово…»)
Максим Рильський і Володимир Сосюра писали в ті часи, коли ставлення до української мови і культури було зневажливим, у часи ідеологічного терору. Але митці все одне прагнули нагадати народові, хто він с і для чого живе. Поезії «Мова» та «Любіть Україну» ішли разом тернистим шляхом до серця читача – обидві палкі і променисті, сповнені прекрасних патріотичних почуттів.
Україні присвятили і свою творчість, і навіть власне життя митці «розстріляного відродження» і за це «пішли у небуття, як дим». Про своїх побратимів з великим душевним болем Володимир Сосюра написав хвилюючу поему «Розстріляне безсмертя».
Страшний пройшли ми, друзі, час,
Гак, як живі вони між нас
І будуть жити на горе кату!
Безсмертя ж бо не розстріляти!
Українські митці завжди вірили в майбутнє, в щасливу днину, в невмирущість духу народу та України.
Схожі твори:
- “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай” (Володимир Сосюра) Поетична спадщина Володимира Сосюри багата патріотичними мотивами. Від світанку до кінця свого творчого шляху поет жив піснею про Вітчизну. Жити думами про Батьківщину, складати про неї пісні – найвище покликання співця. Пісня Сосюри вільно злетіла над рідним краєм, славлячи його мальовничі простори, міста і села, працьовитих людей: Твої міста і люди, Твої поля й сади, […]...
- Сосюра Володимир Миколайович Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (тепер Донецької області). Його дитячі роки минули у селищі Третя Рота біля Дінця. З одинадцяти років хлопець почав працювати у бондарному цеху содового заводу, потім був телефоністом, чорноробом. Початкову освіту дав йому батько, крім того, Володимир багато читав, особливо захоплюючись пригодницькою літературою. У 1911 […]...
- Володимир Сосюра (1898-1965) Володимир Миколайович Сосюра народився б січня 1898 р. на станції Дебальце-ве (нині Донецької обл.) в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній поет провів у с. Третя рота (нині м. Верхнє, що входить до складу Лисичанська). Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі, потім – в агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше – на […]...
- Володимир Сосюра – велиний співець кохання Кохання оно вічне і всюдисуще, воно всемогутнє, бо є основою життя, воно – вогонь радощів і сподівань. Це пбчуття приходить до нас незалежно від нашої волі і бажання, окрилює закохану людину, бо є величним, благородним і пічним. Тема кохання в усіх народів – від прадавніх часів і до наших днів – завжди актуальна для мистецтва, […]...
- ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ СОСЮРА (1898-1965) Володимир Миколайович Сосюра – видатний поет, тонкий лірик і творець розгорнутих ліро-епічних полотен. Перу поета належать понад 80 збірок поезій, поеми, роман “Третя Рота”. З творчістю Володимира Сосюри українська література поповнилась новими темами героїчної і трагічної боротьби нашого народу за свободу і незалежність, за краще життя, збагатилась зразками високої громадянської й інтимної лірики, образами і […]...
- Шлях у край свій Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – І вічні ми будемо з нею”. (Володимир Сосюра) Ми, українці, ще й зараз самі не знаємо історії своєї країни. Героїв українського народу називали ворогами і навіть зрадниками. Так робили тоді, коли неможливо було змусити замовчати борців за волю і свою державу. Ще більше славних імен і подій намагалися назавжди приховати, щоб люди їх цілком забули. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня […]...
- Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають такі хвилини, коли зрушується в тобі бажання поділитися з людьми таємними думками, вогненними буквами написати їх […]...
- “Люби природу не для себе, люби для неї…” (М. Рильський) (твір на екологічну тему) В зелених лаврах, в синій світлотіні У сяйві сонця й вишні у цвіту, В огні троянд, у моря мерехтінні Побачить кожен може красоту. М. Рильський Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди хвилювала і хвилює, чарувала і чарує людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) У XІІІ столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме […]...
- «Кожен повинен боронити свій рідний край…» (за оповіданням «Олеся») Оповідання Бориса Грінченка «Олеся» переносить нас у той далекий і неспокійний час, коли український народ боровся проти монголо-татарської навали. Героїня оповідання Олеся – дівчинка років шістнадцяти. Поруч із названим братиком Михайликом, затамувавши подих, слухала вона розповіді дідуся про страшних ворогів. Назавжди запали їй у серце слова діда про те, що «кожен чоловік повинен боронити від […]...
- Люби природу не для себе, люби для неї Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди хвилювала і хвилює, чарувала і чарує людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це викликає дорога серцю, ні з чим не зрівнянна природа рідного краю. Природа і Вітчизна – невід’ємні. У […]...
- Владимир Сосюра – художник точного слова Владимир Николаевич Сосюра Родился на станции Дебальцево 6 января 1898 года в шахтерской семье. Чтоб хоть как-то свести концы с концами, отец, выходец из крестьян, в поте лица работал, часто меняя профессии: он был шахтером, строителем, землемером, писарем, странствующим учителем. Хорошо рисовал и писал стихи. Мать, человек кроткого характера, часто пела народные песни, которые с […]...
- Вічна юність серця поета В. Сосюри Володимир Сосюра прийшов у поезію юнаком із задумливими вишнево – карими очима. Він приніс у літературу прекрасні пісні, в яких бриніла любов. У найбуденніших речах Сосюра знаходив щось таке, що робило їх високими і піднесеними; прості зрозумілі образи наповнював душевністю і теплом. У кожному рядку його творів звучить ширість і безпосередність, і тому не одне […]...
- Люби й цінуй природу Пам’ятаю, коли я був малий, я не дуже любив природу, точніше, був якийсь байдужий до неї. Ну що там, здавалося мені, може бути захопливого в тому, щоб сидіти над річкою й дивитися на віддзеркалення хмар у воді? Як можна зупинятися і роздивлятися протягом кількох хвилин якусь травинку чи комашку? Навіщо милуватися заходом сонця – адже […]...
- Жаль. Чи є йому місце в нашому житті? Жаль, співчуття, співпереживання, милосердя, чеснота… Невже все це з іншого життя? Невже в сучасної людини так зачерствіла душа, що, крім власного благополуччя, спокою і статку у своєму окремо взятому світі, їй нічого не потрібно? І чуже горе не тривожить її? Напевно, такі люди є. Були вони й у минулому. Будуть і в прийдешні століття. Але […]...
- Рідний край Рідний край – це цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець людської свідомості до життя, до знань, до світла. Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога, Як твоя кровинка, як твоя сльоза. (М. Стельмах) Місце, де я народився, де пройшло моє дитинство, – […]...
- Вертайсь, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни! Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку і зілля, з роси, з тихої води, ясних зір і широких безмежних степів народжена! Мово! Наймудріша наша берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого українського, що тримала наш народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Мова – душа народу. А душа – […]...
- “Голос ніжного серця” (інтимна лірика В. Сосюри) Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття – такі основні риси ліричних […]...
- Людина і рідний край Ми тут зросли, нам тут співали Розмріяні ліси й поля; Ми тут жили і тут вмирали. Це наша батьківська земля. / П. Карманський / Задумаймося… Досить тісний зв’язок існує між людиною і природою. І людина, і рослина для того, щоб вижити, пускає глибоко свої корені на тій землі, де народилася й живе. Для кожного з […]...
- «Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну мою…» Поет. Публіцист, Критик і історик літератури. Перекладач, Редактор, Видатний громадський і державний діяч. Академік. Лауреат різних премій. І все це одна людина. Та я все ж не певна, що назвала всі аспекти багатогранного життя і діяльності Павла Григоровича Тичини, всі галузі, куди сягав його розум і до чого бралась рука. Ми знаємо Павла Тичину як […]...
- Міні-твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Кожному з нас найбільше усього мила своя рідна сторона. Лише на рідній землі людина відчуває себе справжнім господарем. Лише на рідній землі людина наполегливо працює і має змогу отримати задоволення від життя. А ось на чужині людина, як правило, відчуває себе незатишно, сумує за своєю батьківщиною, за своєю домівкою, і навіть якщо живе на чужині […]...
- Я спробую дати вам свій зразок твору: Що таке подвиг? Кожна людина сама вибирає для себе шлях у житті. Хтось може усе життя ховатися, боятися сказати слово вголос. А хтось зовсім іншої вдачі. Саме з таких людей, на мій погляд, і народжуються герої, які здатні на подвиг. Так що ж таке подвиг? Подвиг… Одне це слово, і я бачу перед собою запорозьких козаків, які йдуть […]...
- Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! Безсмертна спадщина Лесі Українки є дорогоцінним внеском у культурну спадщину не лише нашого народу, а всього прогресивного людства. Вона була спадкоємницею й продовжувачкою традицій національного генія українського народу Т. Шевченка, вогненного слова І. Франка. Відомий український поет М. Рильський називав Лесю Українку «не тільки найбільшою жінкою-письменницею в світі, а й одним з найоригінальніших світових поетів». […]...
- Що значить залишити свій слід на землі На світі живе багато людей, і всі різні. У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, всі мають одну спільну рису – хочуть залишити свій слід на землі. Це абсолютно природньо. Так повелося ще з давніх-давен. Адже навіть у стародавньому прислів’ї говориться, що людина за життя має посадити дерево, побудувати дім […]...
- «Я блукаю і кличу душу свою» Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, «коли втрачають зміст слова і предмети». Своє нове поетичне світобачення поет утілив у збірці поезій «Листя трави», над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. […]...
- Під диктовку серця (за романом «Марія») Улас Самчук – один з найвизначніших письменників сучасності. Його називають українським Гомером XX ст. Усе життя цього маловідомого, але дуже цікавого письменника сповнене пригод та подорожей по Україні, Польщі, Німеччині, Чехословаччині. Багатий життєвий досвід Уласа Самчука знайшов відображення на сторінках прозових творів. Свій прихід у літературу майстер слова пояснював так: «Я не тому письменник українського […]...
- «Я блукаю і кличу душу свою…» (за збіркою поезії «Листя трави») Творчість великого американського поета-новатора Уолта Уїтмена стала своєрідною поетичною Біблією. Уїтмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, «коли втрачають зміст слова і предмети». Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій «Листя трави». Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Уїтмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови […]...
- Піснею до серця, серцем до народу Взяв би я бандуру та й заграв, що знав, Через ту бандуру бандуристом став… Як же треба грати на бандурі? Притис її до серця, торкнувся струн, і заспівала бандура свою немудру щиру пісню. Наш народ уміє співати. Спів для українця – то найкращий відпочинок. Співаючи, і горя позбутися легше, і дівчину причарувати, і гостей у […]...
- Твір на тему: “Чудовий край – Україна” “Калино моя, Україно! Рука грози Сваволить в гілках твоїх – струнах, гуде бандура. Говорить бандура про те, що жива єси І житимеш вічно в лунких солов’яних бурях”. І. Жиленко Усіх нас з самого дитинства вчать любити свою батьківщину. Але любимо ми її не тільки тому, що нас цьому вчать, а й тому, що ми тут […]...
- Я блукаю і кличу душу свою… (Волт Вітмен) Творчість великого американського поета-новатора Волта Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. […]...
- Матері (за віршем Сингаївського «Від серця поклонюсь») Здавна мати вшановувалась як берегиня роду, як господиня, як порадниця. У поезії М. Сингаївського «Від серця поклонюсь» вшановуються матері, які, співаючи дітям колискових, «ніжне серце сповнили добром». За материнськими заповітами діти вчаться йти по «найперших на землі стежках», виростають роботящими й щирими. Матері навчають дітей ходити по землі з піснями й оберігати мир та спокій […]...
- Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від […]...
- Художній дивосвіт – поpуч. (Літеpатуpа pідного кpаю – В. Сосюра) Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- Вітмен “Я блукаю і кличу душу свою…” (за збіркою поезії В. Вітмена “Листя трави”) Творчість великого американського поета-новатора Волта Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови […]...
- Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” […]...
- Звеличення хлібороба у вірші «Спасибі» Багато творів М. Рильський присвятив народові, його працьовитості, духовній красі. Поет славив все те, що було створене розумом і роботящими руками людини. У вірші «Спасибі» М. Рильський возвеличує працю хліборобів. З давніх-давен український народ понад усе цінував хліб, сіль та честь. Хліб – символ багатства, гостинності, працьовитості. Земля любить тільки старанного, дбайливого господаря, сенс життя […]...
- Твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Навіть у сучасний вік глобалізації і стирання кордонів між державами для людини немає місця приємніше, ніж її земля, будинок, де вона виросла. Вся справа в тому, що людина, на відміну від суспільства в цілому, змінюється не настільки сильно – всі діти наївні, сприйнятливі, практично у кожної людини найприємніші моменти пов’язані з дитинством і дорослішанням. Це […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...