«Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну мою…»

Поет. Публіцист, Критик і історик літератури. Перекладач, Редактор, Видатний громадський і державний діяч. Академік. Лауреат різних премій. І все це одна людина. Та я все ж не певна, що назвала всі аспекти багатогранного життя і діяльності Павла Григоровича Тичини, всі галузі, куди сягав його розум і до чого бралась рука.

Ми знаємо Павла Тичину як новатора української поезії. І ще знаємо його як сердечну і надзвичайно чуйну людину, яка вражала всіх, хто його знав, благородством душі і винятковою скромністю. У великому серці поета жила безмежна

і трепетна любов до України.

Девізом співця було: «Тобою хочу я звучати, народе рідний, любий мій!». Творчість Павла Тичини – це художній літопис України. Його поезії стали класикою, а створені ним образи і крилаті вислови входили у свідомість нашого народу. Ми бачимо квітучі, залиті сонцем простори і говоримо словами Павла Тичини: «Батьківщино! Що миліше, як оця земля свята». У добу лихоліття і величезного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні Тичина проголосив: «Перемагать і жить!».

Нині, коли відроджуються народні традиції, національна культура, рідна мова, найяскравішими барвами сяють слова Павла Тичини:

Бережімо Батьківщину! Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину.






Чим вас приваблює леся українка.
«Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну мою…»