Ранок на шкільному подвір’ї

Наша школа розташована в самому кінці села. Навколо школи величезний парк. Уночі тут гуляє вітер; і дерева хитаються, неначе живі істоти.

Але перед світанком вітер стихає. Небо починає грати різноманітними барвами. Десь заспівав один півень, там – другий, і незабаром усе село залилося співом. Знову піднявся вітер. У будинках засвітилися вогні, з дахів клубками повалив дим. Це хазяйки почали готувати сніданок.

А на сході вже світлішає. Сніг заблищав самоцвітами. Починають з’являтися учні. Розчервонілі від морозу, веселі й щасливі,

вони біжать по класах. Задзвонив дзвоник, і все на подвір’ї стихло.

Білий сніг на зеленому листі. Гарячі промені сонця пригріли холодну після зими землю, задзюрчали струмки, заспівали птахи. Ми нетерпляче чекаємо пробудження всього живого. Дуже хочеться побачити красуню-природу в її зеленій величі.

Першою з’являється молода травичка. Вона ще не повкриває землю Суцільним килимом, а з’являється лише в окремих місцях. З’явилось молоде листя, зацвіли яблуні, вишні, абрикоси, задзвеніли голоси птахів.

Природа вже повністю прийняла весну. І враз – несподіваний білий сніг! Сніг покрив зелені листочки. Вони, народжені нещодавно, ще безсилі і безпорадні. Холодний сніг випробовує їх на витривалість.

Та ось сонце розштовхало снігові хмари. Повернулось тепло на землю, і під вечір сніг розтанув. Листя заплакало від радості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ранок на шкільному подвір’ї